УКРАЇНСЬКА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА НАГАДУЄ МММ

Перегляди: 227

Коли Президент говорить, що проблеми в ПриватБанку «накопичувалися» роками, хочеться нагадати його слова від серпня 2015-го: «Майже зупинився відтік капіталу з ”Привату“. Він відчуває себе потужно і стабільно». Вся програма банку з виплат заборгованостей за отримане раніше фінансування, за словами Голови НБУ, виконувалася стабільно й за графіком. Банк виплачував обов’язкові платежі, випереджуючи графік.  Цього року нас запевняли, що «Нацбанк здійснює постійний моніторинг діяльності банку, зокрема за виконанням плану рекапіталізації…»

Українська банківська система нагадує МММ

На фоні цього дивно чути про «раптові» проблеми банку. Тим більше, що  позитивні тенденції в діяльності банку підтверджували офіційними цифрами, і ось деякі з них:

1) активи Привату коштують близько 300 млрд грн;

2) обсяг кредитного портфеля, виданий Банком станом на сьогодні, сягає близько 180 млрд грн. При цьому обсяг депозитів – понад 190 млрд грн;

3) за 2016 рік банк задекларував чистий прибуток у більш ніж півмільярда, що в 6 разів перевищує минулорічний прибуток.

У червні 2016 ПриватБанк виконав успішний міжнародний аудит МСФО  фінзвітності (PricewaterhouseCoopers), де підтверджено відповідність заставного майна.

Втім, як тепер стверджує Нацбанк, понад 90 % кредитних операцій банку були пов’язані з партнерами Привату. Грубо кажучи, відбувалося фінансування власного бізнесу. А в таких випадках працює інша формула: заставні активи оцінюються значно нижче, ніж вони коштують насправді. Як наслідок, виникла різниця в 150 млрд грн (точні цифри отримаємо після повноцінного аудиту банку), які доведеться взяти з держбюджету, аби покрити приват-діру.

Через це вже сьогодні гривня показує падіння і на чорному ринку, і у валютних обмінниках. «Гроші люблять тишу» – цей принцип ніхто не скасовував, а тут ледве вдається стримувати паніку шокованих клієнтів. Із банкоматів Привату вони щодня знімають до 2 млрд грн. Власне, це  ще й  найкращий показник довіри людей словам президента, Гонтаревої та інших керманичів фінансової системи України. Що люди роблять із вивільненими грошима? Звісно, купують валюту. Ось ключова причина того, що гривню знову лихоманить.

Більше того, якщо відбудеться латання бюджетної діри в 150 млрд грн (для цього, судячи з усього, випустять облігації внутрішньої державної позики), національну валюту штормитиме значно серйозніше. Адже це більш ніж 40% від загальної кількості грошової маси, що є на руках у людей, – безпрецедентна сума. Навіть якби йшлося про ОВДП у розмірі 10% від загального обсягу грошової маси, гривня однозначно зіткнулася б із волатильністю, а тут сума в декілька разів більша.

До чого готуватися українцям? До того, що банківську та фінансову систему ще довго трястиме. Економіка України на сьогодні голодна на гроші. Грошей, навіть дешевих, дуже бракує. Виходів два – їх або друкуватимуть, або позичатимуть. Останній варіант – сумнівний, адже позичати нікому (в усякому разі тим, хто зараз керує країною, іноземні партнери не довіряють). Отже, гроші доведеться друкувати, а це – черговий стрибок долара. Уже зараз можна з впевненістю стверджувати, що гривня стоїть на порозі нових антирекордів, і цілком реальним у наступному році виявиться курс, розрахований у «Публічному аудиті», – на рівні 45 грн/дол.

Cui bono? – кому вигідно?

У ЗМІ в тому числі поширюються версії про рейдерство з боку держави по відношенню до групи Приват на чолі з Коломойським. Проте все спадає на домовленість.

«Річ у тім, що на сьогодні українська банківська система, за виключенням декількох банків, які є дочірніми фінустановими великих європейських банків, є великою МММ. Це вітчизняні банки ще в 2014-му році брали в людей депозити під понад 20% річних, тоді як під час війни, руйнування економіки жоден бізнес не можна було б прокредитувати так, щоб заплатити такі величезні відсотки плюс при цьому й заробити. Тому банки працювали за класичним видом фінансової піраміди, за покровительства регулятора. Найгірше, що подібна ситуація може трапитися й з іншими комерційними банками, і це так само спускатиметься на гальма НБУ, який до останнього запевнятиме: «люди, не хвилюйтеся»», – переконаний керівник «Публічному аудиті» Максим Гольдарб.

Сценарії повторюються. Так, зокрема, було і з «Дельтою», колись величезним системним банком. За два тижні, як в нього було введено тимчасову адміністрацію, він отримав рефінансування. В. Гонтарева, до речі, тоді також стверджувала, що все під контролем. Врешті ситуація завершилася тим, що обдурені вкладники досі мерзнуть під Нацбанком, вимагаючи своїх «кровних». Ймовірно, за подібною схемою МММ працював і Приват, незважаючи на офіційну звітність, яку він публікував. Тому теперішня ситуація – це звичайнісінький договірняк, у результаті якого зобов’язання бізнесу, який загинається, переклали на плечі українських платників податків. Усі пов’язані з діяльністю банку ризики відтепер – це їхня ноша.

Источник Экономист

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code