Управління кордонами та корупція: як подолати останні бар’єри на шляху до безвізового режиму

Перегляди: 320

Всі чули, що ефективна протидія корупції та боротьба з нею – це умови для скасування віз до ЄС. Та часом забувають, що ця боротьба має вестися не лише в контексті вимог, вказаних в останньому звіті щодо плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ)

На сьогодні в ЄС домінує тенденція швидше закриття, а не відкриття кордонів.

Тому в зв’язку з європейською міграційною кризою деякі члени ЄС можуть протистояти зближенню з Україною, наголошуючи, що їі прикордонні органи не зможуть якісно співпрацювати з установами держав ЄС.  Адже безпека зовнішніх кордонів ЄС нині стала головним пріоритетом європейських урядів.

Проблеми, пов’язані з міграційною кризою, хоча й не стосуються безпосередньо України, можуть бути використані як претекст для гальмування процесу візової лібералізації з ЄС.

Щоб уникнути таких звинувачень, українські служби, відповідальні за управління та безпеку кордонів, повинні докласти великих зусиль, аби збільшити свою компетентність та забезпечити стійкість проти корупції, а також довести скептично налаштованим державам ЄС, що вони є надійними партнерами.

Прикладом недоліків у цій сфері може послугувати нещодавнє втручання СБУ у справи Державної міграційної служби.

На початку січня 2016 року Служба безпеки України виявила, що через корупцію в ДМС 160 сирійців, що брали участь у боях у своїй країні, мали набути статус біженців в Україні.

Це відображає проблему корупції в Україні в контексті наростаючої міграційної кризи та російсько-українського конфлікту та може мати негативні наслідки для безпеки зовнішнього кордону ЄС.

Тобто – стати аргументом для противників візової лібералізації.

Операція СБУ, описана вище, стала не єдиною в останній період, що дотична до транскордонної міграції.

13 січня Служба повідомила про викриття міжнародної організованої злочинної групи, яка займалася нелегальним переправленням іммігрантів до ЄС. Вартість повного пакету послуг (разом зі складанням підроблених документів, що легалізують перебування в державі) складала близько 3 тисяч євро.

Про ще один бік проблеми свідчать часті повідомлення польських та українських прикордонників про спроби нелегального перетину кордону між Україною та Польщею, Румунією, Словаччиною чи Угорщиною емігрантами, що походять з країн Близького Сходу та Північної Африки.

У низці випадків серед осіб, задіяних у справі нелегального переправлення іммігрантів, були... працівники Державної прикордонної служби України (ДПСУ).

Непокоїть також тенденція, що простежується в українській статистиці, згідно з якою в 2015 році ДПСУ затримала вдвічі більше нелегальних мігрантів, ніж у 2014 році.

До того ж неясна ситуація лишається на кордоні між Україною та тимчасово окупованою територією.

Україна повинна робити рішучі кроки у боротьбі з корупцією в службах, які беруть участь в управлінні кордонами.

І певні кроки вже є. Одним з них стало створення спеціальних підрозділів для протидії корупції в Управлінні внутрішньої безпеки ДПСУ. Результат їхньої діяльності в 2015 році – близько 2 тис. впроваджень, внаслідок яких до адміністративної або дисциплінарної відповідальності було притягнуто понад 3,5 тис. осіб.

За звинуваченнями у корупційному зловживанні службовими обов’язками ініційовано 123 кримінальні провадження, за якими засуджено 88 працівників ДПСУ.

Варто зазначити, що ефективна співпраця антикорупційних інституцій та прикордонних служб може приносити позитивні наслідки.

Прикладом може бути Митна служба Польщі, яка в результаті співпраці з Центральним антикорупційним бюро (ЦАБ) зафіксувала значний спад зловживань корупційного характеру: так, у 2014 році щодо її працівників було висунуто в 10 разів менше звинувачень у корупції, ніж у 2006 році.

Слід зазначити, що польське ЦАБ є одним з найактивніших партнерів Національного антикорупційного бюро України, а отже – може допомогти у боротьбі з корупцією і на українському грунті.

З упевненістю можна сказати, що  важливу роль у творенні концепцій та фундаменту для зміцнення співпраці між установами України та держав ЄС відіграватиме ініціатива недержавних організацій – осередків експертних знань та посередників у цьому складному діалозі.

Новим викликом для безпеки кордонів став присвячений цьому проект Інституту Костюшка, у рамках якого обговорюватимуть такі теми, як міграційна криза, гібридна війна в Україні та проблема корупції.

Польський аналітичний центр за підтримки НАТО й у співпраці з Українським інститутом публічної політики та фірмою Pentacomp 25-26 лютого 2016 року організує експертний семінар у Києві (NATO Advanced Research Workshop «Addressing Security Risks at the Ukrainian Border through Best Practices on Good Governance – Sources and Counter Measures»).

Мета заходу – розробка конкретних рекомендацій для українських інституцій.

Дводенна дискусія за участю представників влади, вчених та недержаних організацій торкатиметься польсько-української співпраці у сфері збільшення компетенції прикордонної служби та зміцнення механізмів боротьби з корупцією.

Тому запрошуємо всіх зацікавлених, в тому числі експертів та представників преси, доєднатися до роботи заходу, мета якого – допомогти українській державі.

Автори:

Любов Орел, Інститут Костюшка

 

Земовит Юзвік, Польща, Інститут Костюшка

 

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code