УРСР vs Україна: в якійкраїні краще жити, або 26 цифр про головне

Перегляди: 225

26 соціально-економічних показників, які красномовно й правдиво розповідають про провали та перемоги молодої країни за роки незалежності

head1

Україна вийшла на сумний рекорд: ми єдина східноєвропейська держава, де представники майже всіх верств населення вважають, що їхні доходи зараз є меншими, ніж у передостанній рік існування Радянського Союзу. Такий стан речей (або сприйняття дійсності) — гарне підґрунтя для розквіту популізму й просування як у країні, так і за кордоном ідеї, що Україна — це failed state. Але відчуття та спогади — не найкращі індикатори економічних і соціальних змін у країні. Щоб тверезо подивитися, звідки починалася сучасна Україна й куди вона дійшла за останні 26 років, ми зібрали сухі статистичні дані про стан справ в економіці, медицині та освіті. Ми не аналізували причин та не робили одностайних висновків, залишивши це вам, нашим читачам. Приємної подорожі на 26 років у минуле.

1. Валовий внутрішній продукт

Screenshot_26

У 1991 році валовий внутрішній продукт України складав $77,4 млрд у поточних цінах (дані Світового банку). Для порівняння — це було більше за Ізраїль ($59,1 млрд) та Сінгапур ($45,5 млрд). Протягом періоду незалежності економіка «пережила» кілька дуже важких криз — у першій половині 1990-х, кризи 2008–2009 та 2014–2015 років, — але все одно збільшилася до 93,27 млрд у 2016 році. Це дуже низькі темпи росту: ВВП Ізраїля зараз $318,7 млрд, Сінгапура — $296,9 млрд.

Економіку вимірюють не тільки в цінах поточного періоду, але й у фіксованих на конкретну дату, наприклад, Світовий банк рахує в цінах 2010 року. Цей показник для України більш сумний: за роки незалежності економіка здулася на третину — до $124 млрд.

За третім методом розрахунку ВВП — за ПКС, який враховує рівень цін на послуги й товари в кожній країні, — українська економіка показує невелике зростання за роки незалежності на 6,3%.

Важливо зауважити, що розрахунки ВВП за світовими практиками почалися в Україні лише з кінця 1990-х років. Попередні дані є доволі умовними оцінками. З одного боку, вони базуються на статистиці матеріального виробництва, якою користувався СРСР (що призводило до недооцінки сектору послуг), а з іншого — відсутність ринкового ціноутворення може призводити до значних штучних викривлень у даних.

2. ВВП на одну особу

Screenshot_27

Це один з найбільш важливих економічних показників. Він відображає обсяг споживання на одну особу й дуже тісно корелює з рівнем добробуту в країні. За паритетом купівельної спроможності ВВП за 26 років виріс майже на 30%. Це небагато, наприклад, у Польщі він збільшився у 4,7 рази. Україна посідає139-те місце у світі за цим показником і серед сусідів випереджає лише Молдову. До того ж треба зважати на те, що ВВП на душу населення за ПКС може зростати завдяки скороченню чисельності населення.

3. Державний борг

Screenshot_28

Після розпаду Радянського Союзу Росія як правонаступниця СРСР взяла на себе всі борги та зовнішні активи, тому Україна зайшла в незалежність з нульовим балансом. За 26 років держава багато позичила в країні та за кордоном, особливо після 2008 року, й на кінець 2016-го була вина кредиторам $71 млрд (дані Міністерства фінансів). Це багато. Для порівняння, більшість країн на схожому етапі розвитку мають борг на рівні 40-50% ВВП, у нас — близько 80%.

4. Безробіття

Screenshot_29

Якщо подивитися тільки на цифри, то здається, що рівень безробіття в Україні збільшився чи не у 40 разів. Так, щорічник Державної служби статистики за 1993 рік звітує, що того року рівень безробіття був 0,25%. Але тут треба підкреслити, що тоді використовувалася радянська методологія розрахунку. Слід зауважити, що у СРСР існувала кримінальна відповідальність за дармоїдство (рос. «тунеядство»), тому небезпечно було бути зарахованим у безробітні. У 1990-ті значна частина робітників працювали неповний робочий тиждень, тому дані за цей період насправді завищують зайнятість.

З 1995 року Україна стала розраховувати цей показник за методологією МОП — тоді рівень безробіття зафіксували на рівні 5,6%. В Україні негнучкий ринок праці, тому рівень безробіття був доволі сталий навіть попри потужні економічні кризи — максимальний показник був 11,6% (2000 рік). Зараз безробіття складає 9,3%, що близько до країн ЄС (9,3% на 2016 рік), але більше, ніж у Росії (5,5%) чи Сполучених Штатах Америки (5,2%).

Примітка: тут і далі дані Держстату за 2014—2016 роки без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

5. Середня зарплата

Screenshot_30

Оцінити рівень зарплат 1991 року — нетривіальне завдання. Держстат у щорічниках звітує про середньомісячну заробітну плату за цей рік на рівні 474 крб. Проте зрозуміти її реальний розмір важко: річна інфляція була 290%, а даних про середньорічні ціни або курси іноземних валют немає. НБУ надаєсередньорічний курс карбованця до долара починаючи з 1992 року. Тому VoxUkraine взяв середній розмір заробітної плати за 1992 рік — 6505 крб (дані Держстату). Це дозволяє порахувати середню зарплату за 1992 рік — $31,2. У 2016 році офіційна середньомісячна зарплата в Україні становила 5183 грн, що становить $202 за середньорічним курсом НБУ. Уперше Держстат дає дані про середньомісячну з/п у гривні за 1995 рік, тоді вона склала 73 грн.

6. Середня пенсія

Screenshot_31

Пенсіонерам у незалежній Україні ніколи не було легко, але найскладніші часи випали на перші роки незалежності, коли гіперінфляція інколи «зменшувала» пенсії до двох десятків доларів. За даними Держстату, середня пенсія протягом 1992 року складала 5137 крб, у цей же період середня вартість долара була 208 крб. Виходить, що середньорічний показник пенсії був 24,69 долара. Після приборкання гіперінфляції і запровадження гривні ситуація стала поліпшуватися. Проте війна, економічна криза та девальвація знову “зменшили” середню пенсію у 2014—2015 роках до рівня першої половини “нульових”.

7. Чисельність населення

Screenshot_32

Україна, за даними Світового банку, має найбільші темпи депопуляції в Європі. За даними Держстату, за 26 років населення країни скоротилося на 9,3 млн осіб. Основна причина депопуляції — істотне скорочення народжуваності. В Україні є урбанізаційна тенденція — частка міського населення збільшилася на 2 відсоткових пункти.

Screenshot_33

8. Кількість пенсіонерів

Screenshot_34

Держстат звітує про зменшення кількості пенсіонерів з 1991 року на 1,2 млн осіб. Незважаючи на це, частка пенсіонерів в структурі населення України зросла з 25,1 до 28,8%.

9. Зовнішня міграція

Screenshot_35

За 26 років незалежності з України виїхало (змінило постійне місце проживання) на 489 000 людей більше, ніж приїхало (дані Держстату). Було декілька різноспрямованих міграційних «хвиль»: перші роки в Україну активно повертались люди (можна припустити, що з інших країн СССР) і баланс виїхали-заїхали був позитивний. Але вже з 1994 українці «побігли» з країни, «велике переселення» тривало 10 років. Наступного разу позитивне сальдо мігрантів було тільки у 2005-му. З того часу за офіційними даними Держстату щорічно в Україну приїжджає жити чи працювати на декілька десятків тисяч більше, ніж покидає країну. За даними Організації об’єднаних націй топ-5 країн, куди прямували українці — Росія, Казахстан, Польща, Сполучені Штати та Білорусь. Приїжджають в Україну з Росії, Білорусі, Казахстану, Узбекистану та Молдови

Screenshot_36

10. Середня очікувана тривалість життя

Screenshot_37

За останній рік одна з найбільш обговорюваних тем в Україні — реформа охорони здоров’я. Однією з незалежних «оцінок» якості медицини в країні є середня очікувана тривалість життя. Як звітує Держстат, у 1991 році серед чоловіків цей показник дорівнював 64,6 років, а серед жінок — 74,2 років. Через 25 років ми бачимо покращення — українці стали жити в середньому на два роки довше (66,7 років — чоловіки та 76,4 — жінки). Але це менше, ніж у західних сусідів: наприклад, середня тривалість життя чоловіків у Польщі становить 73,6, а жінок — 81,9 років.

11. Смертність

Screenshot_38

Скорочення кількості смертей в абсолютному вимірі — результат загального скорочення населення, а не кардинального поліпшення умов життя. Згідно з даними Держстату, найбільше українців вмирає через хвороби системи кровообігу, новоутворення (включаючи рак) і через зовнішні причини смерті (вбивства, самогубства, нещасні випадки, утоплення, отруєння). З 2005 року спостерігається збільшення смертей серед чоловіків через злоякісні новоутворення передміхурової залози та хвороби серця.

12. Смертність у малюків до одного року

Screenshot_39

Мабуть, найбільший український прогрес. Статистика Держстату каже, що нам вдалося зменшити дитячу смертність серед малюків до одного року майже втричі. Але Україні є куди рухатись далі. У світі заведено порівнювати рівень дитячої смертності до 5 років на 1000 народжених. За даними Світового банку, в Україні рівень дитячої смертності дорівнює 9 (63-те місце), у Польщі — 5 (39-те місце), а світовий лідер — Люксембург з показником 1,9.

13. Народжуваність

Screenshot_40

За цим показником тенденція невтішна. У 2016 році в Україні народилося на 232 000 малюків менше, ніж 26 років тому. Найвища кількість народжених за час незалежності була у 1991 році — 630 000 осіб (Держстат). Перші 10 років незалежності спостерігався стрімкий спад народжуваності, на початку нульових тенденція змінилася, а піковим роком став 2012-й — 520 000 малюків. Але у 2013 році народжуваність знову почала падати.

14. Витрати на охорону здоров'я (% від ВВП)

Screenshot_41

Якісна медицина — дороге «задоволення» для всіх країн. Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує державам витрачати на охорону здоров’я громадян не менше 5% від ВВП. За статистикою Світового банку, у перші три роки незалежності Україна не дотримувалась цих рекомендацій і лише починаючи з 1994 року витрачала в середньому 6,7% від ВВП. У 2015 році витрати на охорону здоров’я зменшилися до 3,8%, а у 2016 — до 3,2%.

15. Випускники шкіл

Screenshot_42

Зменшення рівня народжуваності позначилося на кількості учнів середніх шкіл та закладів середньої освіти. Повну середню освіту у 1991 році отримали 406 000 осіб, а у 2016 вже 229 000 (Держстат).

16. Випускники університетів

Screenshot_42

Проте випускників університетів, інститутів та інших закладів III–IV рівнів акредитації у 2016 стало у 2,3 рази більше, ніж у рік проголошення незалежності (Держстат). Таке зростання відбулося через декілька причин: деякі навчальні заклади почали отримувати вищий ступінь акредитації — колишні ПТУ, що мали I-II рівень акредитації, могли ставати, наприклад, інститутами. По-друге, відбулася зміна пріоритетів: після 1991 року випускники шкіл почали більше йти до інститутів чи університетів, аніж до технікумів та училищ. Поширення тенденції до отримання людиною другої або третьої вищої освіти може бути ще одною причиною.

17. Кількість аспірантів та докторів наук

Screenshot_43

Протягом незалежності, як свідчить Держстат, майже удвічі збільшилася кількість аспірантів та докторантів — у 3,5 рази. Водночас щодо частини тих, хто захистив дисертацію в цей період, є питання: починаючи з плагіату і закінчуючи банальною купівлею дисертацій.

18. Кількість винаходів

Screenshot_44

Якщо в країні стає все більше науковців, то логічно припустити, що має реєструватися більше винаходів. Проте в Україні з науковими розробками стан справ інакший: у 1993 році їх було 11 684, а минулого року лише 2958 (до 1993 року значна кількість винаходів реєструвалися в Росії).

19. Експорт

Screenshot_45

Значна доля українського ВВП — експорт товарів та послуг. У середньому за роки незалежності на нього припадало 45% від ВВП. За даними Бюлетеня НБУ, у 1992 році експорт товарів та послуг склав $8 млрд. Об’єм експорту зростав до 2008 року, коли становив $85,6 млрд. Фінансова криза та падіння світових цін на сировину обвалили його на 36%. Але вже за три роки експорт відновився, досягнувши рекордної позначки у $90 млрд. У 2014–2015 роках військові дії, тимчасова втрата територій та падіння цін обвалили експорт на 55%.

20. Імпорт

Screenshot_46

У 1992 році показники імпорту товарів та послуг, за даними Бюлетеня НБУ, становили $7 млрд. Максимальне значення було $104,3 млрд. У минулому році — $51,7 млрд. Протягом майже всього періоду незалежності України імпорт перевищував експорт.

21. Виробництво промислової продукції: частка промисловості у структурі ВВП

Screenshot_47

Промисловість була панівною галуззю економіки радянської України. За роки незалежності Україна пройшла шлях стрімкої деіндустріалізації. Тільки за останнє десятиліття частка промисловості у ВВП знизилася майже вдвічі. Якщо у 2008-му частка промисловості в структурі ВВП складала 33,6%, то у минулому році — 17,4%. Зараз в українській економіці домінує сфера послуг — 59% (дані Світового банку).

VoxUkraine подивився, як змінилися показники випуску окремих продуктів за даними Держстату — прокат чорних металів, електроенергія, цемент, тканини, взуття, ковбасні вироби, цукор, олія. Серед них з 1991 року зросло лише виробництво олії — з 1004 до 4412 тисяч тон. Виробництво іншої продукції впало від 40 до 90%.

22. Рослинництво та частка сільського господарства у структурі ВВП

Screenshot_48

Українські аграрії виявилися більш конкурентоспроможними за промисловців. За останні вісім років частка сільського господарства у структурі українського ВВП зросла з 7,9 до 20%.

Одна зі складових сільського господарства — рослинництво. За роки незалежності показники виробництва основних сільськогосподарських культур суттєво покращилися: кількість вирощених зернових та зернобобових культур зросла удвічі (до 1403 кг на одну особу за рік — Держстат), картоплі та овочей — на 57 та 53% відповідно. На жаль, Держстат надає дані тільки до 2015 року.

23. Тваринництво (поголів’я)

Screenshot_49

Інша ситуація з тваринництвом — тут спостерігається масове зменшення виробництва поголів’я. Наприклад, поголів’я великої рогатої худоби скоротилося у 6,5 раза, овець та кіз — у 6,3, свиней — у 2,7.

24. Площа рубок лісу

Screenshot_50

Останніми роками світ приділяє дуже багато уваги екології. Як незалежна Україна ставилася до природних багатств? За офіційними даними, непогано. Ліси займають 16% території України. Україна посідає 8-ме місце за площею лісів у Європі та 6-те — за запасами деревини. За 26 років площа вирубок зменшилася на 28%, хоча з року в рік показник значно змінювався (є підстави вважати, що статистика погано відображає реальний стан речей).

25. Відтворення лісів

Screenshot_51

Натомість площа відтворення лісів збільшилась у 1,6 рази.

26. Кількість житла, що введено в експлуатацію в країні

Screenshot_52

Суттєво знизився ще один важливий для населення показник — кількість збудованого житла. Загальна кількість збудованої площі зменшилася майже в два рази, за даними Держстату. Якщо перерахувати у кількість збудованих квартир на 1000 осіб, то виходить, що у 1990 році на 1000 населення припадало 5,6 збудованих квартир, а у 2016-му лише 2,6.

Источник voxukraine

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code