Уряд схвалив Низьковуглецеву стратегію: про що мова

Перегляди: 181

Уряд прийняв Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, що це значить для бізнесу та населення країни

650x366 (4)

18 липня Уряд прийняв стратегічний документ, який закладає основу для переходу економіки України на модель низьковуглецевого розвитку, яка передбачає зменшення обсягу викидів парникових газів, зменшення залежності від викопного палива і збільшення інвестування у відновлювані джерела енергії.

Навіщо цей документ?

Відповідно до міжнародних зобов’язань, зокрема, Паризької угоди 2015 року, всі країни-учасниці мали розробити власні національні стратегії Низьковуглецевого розвитку до 2050 року.

Україна однією з перших країн світу розробила Стратегію, яка передбачає скорочення викидів і збільшення поглинання парникових газів, впровадження екологічно безпечного виробництва із застосуванням «зелених» технологій у всіх секторах економіки.

Після протокольного рішення КМУ про підтримку пропозиції Мінприроди Стратегію буде направлено до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату для представлення її на міжнародному рівні.

Коли всі країни розроблять аналогічні документи, можна буде оцінити їх вплив на зменшення парникових викидів у світі та декарбонізацію світової економіки.

Зокрема, мова йде про мету утримання приросту глобальної середньої температури в межах менше 2°С, а ще краще 1,5°С, від доіндустріального рівня.

Ключові фактори, які роблять Стратегію важливою та нагальною:

  • забезпечення сталості державної кліматичної політики (незалежно від політичних коливань, адже і актуальний, і усі наступні уряди матимуть можливість лише переглядати показники стратегії, але не відмовлятися від неї);
  • міжнародні зобов’язання та імідж країни;
  • участь України у глобальних ініціативах із пом’якшення зміни клімату (тобто зменшення викидів парникових газів);
  • можливість залучати інвестиції та проекти разом із міжнародними партнерами(приємно бути в клубі країн, які опікуються глобальними проблемами, але із прагматичної точки зору, це значить доступ до додаткового фінансування екологічних проектів від таких міжнародних партнерів як Глобальний екологічний фонд, підтримка організацій-донорів, залучення інвестицій).

Що передбачає низьковуглецевий розвиток?

Глобальна зміна клімату давно перестала бути прогнозом із високим ступенем невизначеності, але фактом, відносно якого проводиться політика на трьох рівнях:

  • зниження викидів вуглецю (робота на майбутнє);
  • адаптація до вже існуючих кліматичних реалій (подолання викликів сьогодення);
  • створення інституцій, здатних забезпечити реалізацію перших двох завдань.

Екологи та економісти зійшлися на тому, що для того, аби забезпечити зменшення парникових викидів (таких як діоксид вуглецю, метан та інші сполуки, які формуються у завеликій кількості через людську діяльність) необхідно забезпечити зміни в усіх секторах економіки — енергетиці, промисловому виробництві, транспорті, сільському господарстві.

В пошуках комплексного бачення розвитку економіки, яка буде триматися не на видобувних джерелах енергії, і виник концепт низьковуглецевої економіки.

Тобто такої економічної системи, яка у своїй основі намагатиметься не замінити одне джерело викопної (або вичерпуваної) енергії на інше, але перегляне увесь ланцюжок створення додаткової вартості, ринкових стимулів та важелів, що спонукатимуть технологізацію та стале використання ресурсів.

Стратегія визначає можливу траєкторію економічного зростання з урахуванням цілей державної політики зі скорочення викидів і збільшення поглинання парникових газів.

На національному рівні Стратегія є інструментом державного управління і формування кліматично відповідальної поведінки бізнесу та громадян.

У стратегії визначено три ключові завдання із низьковуглецевого розвитку:

  • Відновлювана енергетика та енергоефективність

Енергетика є ключовим, але не єдиним сектором, що має зазнати змін. У документі мова про «перехід до нової енергосистеми», що передбачає в тому числі використання джерел енергії з низьким вмістом вуглецю, розробку джерел чистої електричної та теплової енергії, підвищення енергоефективності й енергозбереження.

Також передбачається стимулювання використання альтернативних нафтопродуктам моторних палив та перехід до більш екологічно чистих видів транспорту.

  • Збільшення обсягів поглинання й утримання вуглецю

Вуглець не тільки виділяється, але й поглинається — в першу чергу лісами та в результаті розвитку сталого сільського господарства,що мають бути адаптовані до вже наявних змін клімату.

  • Скорочення викидів парникових газів, таких як метан та оксид азоту

Кожен парниковий газ має свою «вагу» у формуванні парникового ефекту (це пов’язано із хімічними властивостями сполук), і такі гази як метан чи оксиди азоту — мають найбільший вплив.

Так, 1 тонна метану протягом 100 років з моменту формування справляє такий же вплив як 21 тонна діоксиду вуглецю, а 1 тонна закису азоту (N2O) — аж як 310 тонн діоксиду вуглецю.

Вони формуються переважно внаслідок видобутку викопного палива, ведення сільського господарства і через неналежне поводження із відходами. Зокрема, сміття, яке ніяким чином не сортується і не переробляється, а накопичується на сміттєзвалищах — стає величезним джерелом метану, який вільно підіймається в атмосферу.

У стратегії представлені індикативні цілі викидів парникових газів для базового та чотирьох додаткових сценаріїв розвитку економіки України цілі — по рокам та різним напрямкам. З нимиможна ознайомитися тут.

Між Сциллою та Харибдою — запити бізнесу та громадськості

Впровадження стратегії означає чисельні новації для усіх секторів економіки. Нові вимоги до виробництва, сучасні підходи до управління відходами, підвищення енергоефективності — це далеко не повний перелік екологічних вимог, які вже добре відомі бізнесу, але складні у впровадженні.

Бізнес вимагає державних стимулів (таких як податкові пільги) та інвестицій, вказуючи на те, що багато із новацій є непідйомними для їх бюджетів.

Це важкі для держави рішення, адже додаткове регулювання ніколи не буде позитивно сприйнято бізнесом. І тим не менш, ціна питання занадто висока, аби у всьому йти на поступки бізнесу.

Мова не просто про виживання людства, але і про добробут покоління яке населяє Землю сьогодні. З іншого боку — є громадські «зелені» активісти, які закидають уряду недостатню амбітність поставлених цілей.

Для порівняння можна ознайомитися із стратегією низьковуглецевого розвитку Нідерландів, якщо Україна ставить за мету зменшення викидів на 49% до 2030 і на 95% до 2050 (відносно рівня 1990), то Україна — на 54% в 2030 та на 70% до 2050.

Ані українське суспільство, ані економіка поки не готові до заходів, які пропонують Нідерланди, і які по суті вже є в процесі створення вуглецево нейтральної економіки. Ми — на початку цього шляху, і добре те, що цей початок є, і він є суттєвою заявою, яка робить кліматичну політику максимально незалежною від будь-яких політичних чи економічних коливань.

Источник Цензор

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code