Ваговий заробіток «фронтовиків» на митниці

Перегляди: 134

УДП «Укрінтеравтосервіс» під керівництвом екс-помічника нардепа Максима Бурбака («Народний фронт») збирає з перевізників нелегальну плату за зважування транспорту на митному кордоні України

avto (1)

Уявіть, що кожного разу заходячи у ліфт свого будинку, ви натикаєтесь на ліфтера, який вас зважує, аби не перезавантажити ліфт. І щоразу збирає за це гроші. Це не плата за проїзд, а лише за зважування, але не заплатите – не поїдете.

Приблизно з такою ситуацією у останні роки почали стикатись перевізники на ряді пропускних пунктів українського митного кордону, де зважують вантажівки, аби перевізник заплатив визначений законодавством єдиний збір якщо його машина важить більше від норми.

Усього по митному периметру України функціонує 100 автомобільних контрольних пунктів. На 12 з них розташовані вагові комплекси Державної фіскальної служби, де перевізники безкоштовно проходять габаритно-ваговий контроль.

На шести пропускних пунктах з 2013 року функціонують вагові комплекси, що належать УДП «Укрінтеравтосервіс». І саме за зважування на вагах цього держпідприємства з перевізників вимагають плату – 50 грн. При цьому аби заплутати сліди господарники стягують плату не за саму послугу, а за письмову роздруківку вагової інформації. Тобто, на словах саме зважування і надалі безкоштовне. Плата – за папірець.

У деяких пунктах пропуску, як от «Дякове», «Ужгород» та «Виступовичі», вагові комплекси «Укрінтеравтосервіс» розташовані безпосередньо на їхній території. Це сприяє тому, що перевізникам просто ніде «оминути» послугу зважування.

В «Укрінтеравтосервісі» місцерозташування стаціонарних ваг назвали «вдалим з комерційної точки зору» і похвалились, що воно дозволяє підприємству отримувати прибутки, а заодно пропонувати послуги зважування «усім, хто до нього звертається».

Перевізники ж поскаржились в Антимонопольний комітет, що підприємство позбавляє їх права вибору і нав’язує платну послугу, яка мала б бути безкоштовною. При цьому, якщо вони відмовляються платити «за інформацію» вагових параметрів на пунктах пропуску «Чоп», «Дякове», «Ужгород» та сервісній зоні «Тиса», працівники «Укрінтеравтосервісу» не видають роздруківку щодо ваги, а митники – не приймають такий транспорт для оформлення.

Те, що перевізникам не залишають вибору, підтвердила і «Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України», наполягаючи, що «зважування та отримання вагових показників транспорту з вантажем не є послугою, а є формою митного контролю»:

«Перевізник в обов’язковому порядку згідно придорожніх інформаційних щитів, встановлених УДП «Укрінтеравтосервіс», в’їжджає в сервісну зону УДП «Укрінтеравтосервіс» через ваговий комплекс. Оплата при в’їзді за користування сервісною зоною та надання роздруківки результатів зважування на паперовому носії здійснюється контролером/касиром в готівковій формі».

На пропускному пункті Чоп-Тиса пішли ще далі – і справляють обов’язкову плату за проїзд до пункту через сервісну зону «Тиса» – 90 грн.

У зв’язку з усією цією сумнівно законною катавасією наприкінці липня 2018 року АМКУ за результатами розслідування держуповноваженої Агії Загребельської рекомендував Кабінету міністрів навести лад із послугами зважування вантажних транспортних засобів на пунктах пропуску через державний кордон та доручити відповідним органам виконавчої влади «вжити вичерпних заходів, що забезпечать документальний контроль за дотриманням перевізниками законодавства відповідно до вимог законодавства».

Сьогодні антимонопольники продовжують досліджувати вагове питання. А ДФС продовжує розвивати тему, придбавши у 2017 році до уже наявних 18 установок ще 11 вагових комплексів. Тож, їхнє встановлення, як і закупівля решти необхідних установок ще попереду, а питання того, у кого на балансі перебуватимуть установки, залишається відкритим.

А ми вирішили познайомитись із тими, хто курує над процесом.

У квітні цього року міністр інфраструктури Володимир Омелян призначив виконуючим обов’язки генерального директора «Укрінтеравтосервісу» Михайла Яковлева, який до цього обіймав посаду заступника гендиректора на цьому ж підприємстві.

За даними сайту «Посіпаки», Яковлев донедавна був помічником на громадських засадах нардепа від «Народного фронту» Максима Бурбака.

Ми уже писали про те, наскільки важливим гравцем у команді «Народного фронту» є Бурбак, який навчався в одній чернівецькій гімназії з Арсенієм Яценюком і був міністром інфраструктури в уряді Яценюка в 2014 році. Після правління в Мінінфра Бурбаку регулярно закидають звинувачення у «кришуванні» контрабанди у Чернівецькій області, які сам Бурбак спростовує і у відповідь оголошує «антиконтрабандні походи».

Зв’язки між Бурбаком та Яковлевим збереглись. Торік дружина Бурбака продала племіннику Михайла Яковлева якесь рухоме майно за 372 тис. грн.

З останньої декларації Яковлева дізнаємось: прописаний у Києві, самостійно виховує двох дітей, не володіє нерухомістю і не орендує жодного даху над головою, при цьому, торік придбав з конвеєра Mercedes-Benz GLE250 за 1,71 млн гривень.

Брат Михайла Яковлева – Едуард Яковлєв, від літа 2014 року є радником міського голови Чернівців Олексія Каспрука. Про нього коротко, але ємко, написали на сайті Чернівецької міськради – «з 1991 року до квітня 2013 року служив в органах внутрішніх справ УМВС України в Чернівецькій області». Син Едуарда Яковлєва (і племінник – для нашого Михайла Яковлева) є бенефіціаром створеного весною 2015 року ТОВ «Бук Транс Експрес», яке ділить із ще двома партнерами. Кведи підприємства розпочинаються на оптовій торгівлі паливом і сягають діяльності ресторанів, а спеціалізація – «пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення».

Юлія Костюк

Источник Наші гроші

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code