Віце-президент GlobalLogic Ігор Костів: Більше половини українських IT-компаній із ТОП-50 зупинили свій ріст

Перегляди: 437

Молодший віце-президент GlobalLogic Ігор Костів в інтерв'ю БізнесЦензор розповів, як компанія працює у режимі карантину, що змінила пандемія для ІТ-індустрії та чи має українська ІТ-галузь шанс на зростання у майбутньому?

650x434 (49)

GlobalLogic входить до п’ятірки найбільших IT-компаній України. Центральний офіс GlobalLogic знаходиться у США. Компанія має офіси у Києві, Харкові, Львові і Миколаєві та співпрацює із більш ніж 5000 спеціалістами.

Молодший віце-президент GlobalLogic Ігор Костів в інтерв'ю БізнесЦензор розповів, як компанія працює у режимі карантину, що змінила пандемія для ІТ-індустрії та чи має українська ІТ-галузь шанс на зростання у майбутньому.

Ігор Костів приєднався до GlobalLogic у 2016 році як директор з інжинірингу, а з 2019 року він — молодший віце-президент з інжинірингу. Наразі Ігор відповідає за розвиток офісів GlobalLogic у Львові.

— Чи довелося вам змінювати виробничі процеси через пандемію та карантином? Які негативні та позитивні сторони цих змін?

— Зараз більшість компаній працює віддалено, з дому. Так само понад 90% спеціалістів GlobalLogic виконують свої завдання дистанційно. В офісі залишаються тільки ті, хто має потребу в спеціальному обладнанні, яке не можна взяти додому.

— Чи зменшилася працездатність від того, що спеціалісти не відвідують офіс?

— За час карантину ми не помітили зниження ефективності роботи проектних команд. Адже сучасні засоби зв'язку дозволяють організувати всю необхідну комунікацію як між членами команд, так і між командою та представниками іноземних замовників. Звичайно, ефективність роботи кожного окремого спеціаліста також залежить від його домашнього оточення, тобто факторів на які ми не можемо впливати.

— Після закінчення коронакризи чи бачите ви сенс повертатися до офісу? Чи може продовжувати роботу з дому.

— Ще до початку карантину у нас вже була усталена практика розподілених команд, що займалися спільним проектом, перебуваючи у різних містах та навіть країнах. Це допомогло нам швидше адаптуватися до нових карантинних реалій.

Поточний досвід показав, що цим командам для ефективної роботи навіть не обов'язково перебувати в офісах. Тому можна з упевненістю сказати, що по завершенню карантину роль офісів та необхідність їх постійного відвідування може бути переосмислена.

— Якщо брати ІТ-галузь в цілому, як коронавірус вплинув на вас, чи зупинив розвиток?

— Коронакриза вплинула на всі галузі глобальної економіки, в тому числі і на ІТ. Проте GlobalLogic зросла за перше півріччя 2020 року.

Однак більше половини компаній із ТОП-50 найбільших в українському ІТ або зупинили свій ріст або навіть скоротили кількість спеціалістів. У попередні роки українське ІТ зростало на 20-25-30% щорічно.

Найбільше постраждали компанії з невеликим або спеціалізованим портфелем клієнтів. Наприклад – туризм, роздрібна торгівля, промислові підприємства.

— З чим пов'язане ваше зростання під час пандемії?

— Ми маємо диверсифіковане портфоліо замовників з різних індустрій. Якщо навіть одні клієнти переживають уповільнення бізнесу, то інші — навпаки — ще більше інвестують у цифрову трансформацію.

— В майбутньому для української галузі ІТ є шанс рости?

— Напевно, що так. За останні п'ять років у галузі ІТ України подвоїлася кількість спеціалістів, а минулого року сфера зросла на 30%.

З осені ми бачимо, що багато компаній на ІТ-ринку поновили пошук талантів. У вересні компанії відкрили рекордну кількість позицій для технічних спеціалістів.

Це свідчить про пожвавлення ринку та означає, що до кінця року індустрія покаже певне зростання, хоча і не таке значне як у попередні роки.

— Як коронавірус вплинув на пошук клієнтів?

— Десь ускладнилося, десь покращилося. Є частка клієнтів, яка відмовилася від інвестицій в технології. Деякі відклали їх на пізніше, чи зменшили обсяг фінансування.

А є клієнти, які навпаки, переорієнтовуються на нові реалії, проводять цифрові трансформації, знаходять нові ринки збуту.

— Де найчастіше ви шукаєте клієнтів – за кордоном чи в Україні?

Ми шукаємо клієнтів глобально, як загалом поширено в ІТ-сфері. У нас практично немає клієнтів в Україні. Натомість ми активно співпрацюємо з США та країнами Євросоюзу.

— Український ринок не є достатньо потужним для попиту на ІТ послуги? Чи може він зрости?

— Наразі в Україні немає великого внутрішнього попиту на інновації. Але, співпрацюючи з іноземними замовниками українські інженери сприяють збільшенню експорту ІТ-послуг. І водночас витрачають ці кошти і платять податки в Україні.

Що потрібно робити, щоб збільшити ринок попиту на ІТ в Україні? Можна звернутися до досвіду країн, які вже пройшли цей шлях. Наприклад, 20 років тому Ізраїль був суто аутсорсинговим, таким технічним додатком до технологічного ринку США. А сьогодні це одна із найбільш інноваційних економік у світі. Там є безліч технічних компаній та стартапів.

Якщо говорити про українські компанії, зацікавлені в ІТ-рішеннях, то це агросфера, банки, мобільні оператори, телеком, рітейл. Тобто, ті ринки, які в нас зараз добре розвиваються.

— Який вклад українського ІТ в експорт послуг із України?

— Згідно із даними платіжного балансу України, минулого року експорт ІТ-послуг зріс на 30%, порівняно із 2018 роком. За даними Держстату, в 2019 українські ІТ-компанії експортували на суму $2,43 млрд.

— Чи вистачає вам українських спеціалістів з ІТ?

— Cтатистика свідчить, що для підтримки подальшого зростання ІТ-ринку потрібна все більша кількість профільних випускників з технічною освітою.

Водночас, саме технічні спеціальності набирають популярність. Про це свідчать результати останньої вступної кампанії. Так, з 2018 року кількість абітурієнтів, які обрали цю сферу як майбутню професію, збільшилася на 20%. В цьому році вони склали 15% від усіх, хто подав документи до вишів.

— Чи багато українських ІТ-спеціалістів хочуть виїхати із України за кордон?

— Так, виїжджають. Навіть статистичні дані DOU за минулий рік це показують, що десь приблизно 3% фахівців вже не в Україні. Ми однозначно бажаємо, щоб спеціалісти залишалися в Україні і допомагали нам розвивати тут молоді таланти.

Якщо розглянути, чому спеціалісти виїжджають, то не через одну конкретну причину, а через їхню сукупность. І вона у кожного своя. Наприклад, інженер може їхати відкривати стартап у Берлін, а комусь важливо отримати громадянство ЄС.

— Чи є у вас дефіцит якихось окремих спеціалістів?

— Питання достатньої кількості спеціалістів залежить від конкретного напрямку технологій. Наприклад, ми бачимо, що інженерів, які знаються, на С++, стає менше. Так, лише близько 6% опитаних фахівців на ринку користуються цією мовою програмування у основній роботі.

Проте, саме ця мова необхідна для створення складних рішень у медицині та автомобілебудуванні і за рейтингом мов програмування DOU, C++ — друга основна мова новачків.

С++ — це не те, що можна опанувати за короткий проміжок часу, проте знаючи С++, опанувати інші мови значно легше. Крім того, згідно авторитетних міжнародних рейтингів, C++ входить до п'ятірки найбільш перспективних мов програмування.

Це говорить про те, що український ринок інженерних талантів має значний потенціал, не тільки кількісного зростання, але й освоєння сучасних технологічних трендів, залучення до створення дійсно інноваційних рішень.

— Як ви оцінюєте освітню систему України для підготовки ІТ-спеціалістів?

— Попри те, що кількість фахівців з кожним роком зростає і зараз їх понад 180 тисяч, галузь все ще відчуває дефіцит інженерів.

Випускників технічних вишів недостатньо для підтримки зростання ІТ-індустрії на рівні 20-25% на рік.

Наприклад, за даними Державної служби статистики за 2018 рік близько 10 тисяч осіб отримали кваліфікаційний ступінь за напрямом «Інформаційні технології». Ще близько 3000 осіб — за напрямом «Електроніка і Телекомунікації».

Очевидно, що навіть якщо припустити, що всі випускники стали IT-фахівцями, цієї кількості недостатньо, щоб підтримувати стрімке зростання індустрії.

За останні 5 років кількість embedded-інженерів в Україні збільшилась майже у два рази. Проте їхня частка на ринку в 2019 році — всього 2,9% від загальної кількості технічних фахівців. Це не задовольняє попит ринку, який не закривають університети через брак матеріальної бази.

Ми співпрацюємо з університетами та допомагаємо їм з облаштуванням лабораторій, щоб студенти могли більше практикуватися. Ми вже відкрили три такі лабораторії для вивчення вбудованих систем у Києві, Львові та Харкові. Вже цього місяця відкриємо у Києві, а наприкінці осені і у грудні — у Львові та Харкові. Загалом до кінця 2020 року їх буде 6.

— Від молодих ІТ-спеціалістів можна почути, що навчання в університеті дало дуже мало знань, потрібних для роботи. На вашу думку, українські університети забезпечують достатній рівень підготовки ІТ-спеціалістів?

— Я не скажу, що університети відстають і потрібно на роботі перенавчати людину після університету. В нас є угода про співпрацю з декількома вишами у Львові. Відповідно, ми адаптуємо їхні програми до тих потреб, які є у сфері.

В нас також є власні навчальні програми. Де молоді люди під час навчання в університеті можуть прийти, отримати додаткові знання і потім приєднатися до компанії. Наприклад, це BaseCamp — курси лекцій та практичних занять, що розраховані на студентів та розробників-початківців. Він зараз відбувається в онлайн-форматі.

— Народні депутати протягом останніх років хочуть змінити оподаткування ІТ-галузі? Як потрібно змінити податки для ІТ з вашого погляду.

— Звісно, ми як активний гравець ІТ-індустрії готові в рамках об'єднань компаній, що представляють галузь, до активного обговорення ініціатив влади для того, щоб правила роботи на ІТ-ринку ставали ясними і прозорими для всіх учасників.

Ми також вважаємо, що будь-яке підвищення податків без належної підтримки індустрії буде знижувати привабливість країни і для закордонних клієнтів, і для українських фахівців. Важливо розуміти, що і у клієнтів, і у спеціалістів є альтернативи, крім України.

Источник censor

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code