Вісім тисяч чи півмільярда. Скільки «корупційних» коштів повернуто?

Перегляди: 371

На 1 липня до державного бюджету України повернули лише біля 8 тис. грн. з коштів, які були отримані корупційним шляхом. Про це повідомив «Центр протидії корупції» з посиланням на Державну казначейську службу

Нагадаємо, раніше повідомлялося що на рахунках «Сім’ї» Януковича заарештовано понад $280 млн. Серед них – кошти Миколи Азарова, Юрія Іванющенка, Олександра Клименка, Андрія Клюєва, Сергія Клюєва, Сергія Курченка, Олександра Януковича, Сергія Арбузова.

Відомо, що Генеральна прокуратура України залучає міжнародні організації до пошуку і блокування активів колишніх високопоставлених чиновників режиму Януковича.

Відомо, що за підсумком першого півріччя до єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, було внесено близько однієї тисячі чиновників.

У зв’язку із повідомлення про надзвичайно малу суму повернутих державі «корупційно отриманих» коштів, «Главком» публікує позицію Генеральної прокуратури, викладену Начальником відділу з організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Валентиною Сеник.

Начальник відділу Генпрокуратури з організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції   Валентина Сеник

Начальник відділу Генпрокуратури з організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції Валентина Сеник

Усунення негативних наслідків від корупційних діянь – основне завдання органів прокуратури

Генеральною прокуратурою України вивчено стан відшкодування збитків, завданих корупційними правопорушеннями та правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, у тому числі до бюджету, виконання спеціальної конфіскації у справах цієї категорії.

За результатами вивчення встановлено, що сума матеріальних збитків у кримінальних провадженнях вказаної категорії складає 1,5 млрд. гривень.

Скоординованими заходами правоохоронних органів вдалося забезпечити відшкодування більше третини завданих збитків — 525 млн. гривень.

Слід зазначити, що збитки від корупційних та пов’язаних із корупцією правопорушень відшкодовуються не лише до бюджету, а і державним підприємствам, юридичним та фізичним особам, у тому числі шляхом відновлення порушеного права або повернення майна.

Наприклад, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою арбітражного керуючого одного з приватних підприємств у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, повернуто 12 свердловин вартістю 471,4 млн. грн., які було відчужено за заниженою вартістю.

Також повністю відшкодовано збитки, завдані державним інтересам, в розмірі 4,5 млн. грн. у кримінальному провадженні за обвинуваченням головного державного інспектора митного поста Київської міжрегіональної митниці у вчиненні корупційного злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 364 КК України, який, зловживаючи службовим становищем, здійснив митне оформлення експорту дорогоцінного каміння бурштину на підставі підроблених документів.

З метою відшкодування завданої шкоди (збитків) від злочинів цієї категорії також вжито заходів цивільно-правового характеру.

Сума матеріальних збитків, установлених у кримінальних провадженнях вказаної категорії, складає 1 500 млн. грн., з яких відшкодовано 525 млн. грн. (або 35%), накладено арешт на майно на суму 154 млн. грн., вилучено майна, готівки, цінних паперів, іноземної валюти (НБУ) тощо (із заарештованого) на суму 28 млн. грн., позовів пред’явлено на суму 62 млн. грн. Поза межами кримінального судочинства пред’явлено 40 позовів на суму 2,5 млн. грн. Розглянуто та задоволено 31 позов на суму 2,6 млн. грн., реально стягнуто 2,4 млн. гривень.

Встановлено, що виключно до Державного бюджету України спрямовуються конфісковані за рішенням суду кошти та кошти від реалізації конфіскованого майна.

Стосовно 77 осіб набрало законної сили рішення суду в частині застосування додаткового виду покарання – конфіскації майна за корупційне правопорушення, а також іншого заходу кримінально-правового характеру – спеціальної конфіскації. Із загальної кількості вироків виконано у цій частині 20, до бюджету перераховано 255 тис. гривень.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у частині доходів спеціального фонду введено код класифікації доходів бюджету 50080100 «конфісковані кошти та кошти від реалізації конфіскованого майна, які були привласнені корупційними методами».

Через те, що в чинному законодавстві України відсутній термін «привласнення корупційними методами», має місце неоднозначне його тлумачення. Як наслідок, кошти при виконанні рішень судів про конфіскацію майна та спеціальної конфіскації фактично зараховувались не лише за цим, а й ще за 6 різними кодами бюджетної класифікації.

За результатами вивчення зазначеної проблеми, з метою належного визначення окремого коду класифікації доходів бюджету в Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», джерелами наповнення якого будуть конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, Генеральним прокурором України надіслано відповідний лист Міністру фінансів України.

Відомо, що позиція Генеральної прокуратури України врахована у Законі України «Про Державний бюджет України на 2016». Але на разі Закон «Про Держбюджет України на 2016 рік» з додатками не опублікований

Отже сподіваємося, що наступного року, кошти будуть надходити на код класифікації доходів бюджету 50080100 «конфісковані кошти та кошти отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

Стратегічним напрямом протидії корупції в Україні слід визначити посилення діяльності, спрямованої на виявлення корупційних проявів, та забезпечення притягнення винних осіб до відповідальності.

Законом України «Про запобігання корупції», який почав діяти з 26 квітня 2015 року за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.

Нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об’єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.

Источник фото: Голос Украины

Джерело: Главком


Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code