Вкрадено — продане: Вагіт Алекперов — звичайний російський крадій

Перегляди: 373

26 січня 2016-го року в Криму вперше продали захоплену Росією українську державну землю сільгосппризначення. 36,4 гектара на узбережжі, що належали держпідприємству «Гурзуф» з концерну «Масандра», пішли з молотка за якихось 163 мільйонів рублів, тобто по $576 за сотку. Сусідню сотку у цій же місцині Гурзуфа не купиш дешевше п’яти тисяч доларів. Низьку ціну продажу можна пояснити лише одним — великим ризиком для покупця вкраденої української власності потрапити під дію західних санкцій. Адже НВАО “Масандра”, “націоналізоване” окупантами, входить до санкційних списків ЄС та США. Хто ж став “щасливим” власником цього наділу на Південному березі Криму? efba913-kadastrovaja-karta-s-uchastkom

Продані землі прилягають до кримської дачі російського олігарха та президента “Лукойлу” Вагіта Алекперова, де він відпочиває щороку. Навколо маєтку — виноградники ДП “Гурзуф”. Дві його ділянки загальною площею у майже 18 гектарів до анексії орендувало дочірнє підприємство “Чорномор’є» .

3e03886-vinzavod-alekperova 508d279-vinzavod-alekperova-1

У маєтку олігарха обладнано сучасний винзавод, який з 2009 року виробляє вино власної марки, «Ай-Даніель». У презентаційному ролику, викладеному у мережі у липні 2014-го, усе це разом названо на французький манер — Château Côtes de Saint-Daniel — Шато на узбережжі Ай-Даніль.

05af18a-alikperov 2057e01-vinogradniki-alekperova

Цілком природне бажання купити землі та й самі виноградники було в багатьох кримських приватних виноробів, однак в Україні існує мораторій на продаж земель державної власності. А щодо “Масандри” взагалі ухвалили спеціальний закон, який охороняв від “дерибану” цілісний майновий комплекс об’єднання, до якого входять, окрім головного (“голіцинського”) заводу із царськими підвалами, ще 8 держпідприємств, і “Гурзуф” — один із них. Однак у липні 2013 року міністерство агрополітики України на чолі з Миколою Присяжнюком дає дозвіл на продаж виноградників — без землі, самих насаджень. Юридичною мовою — біологічних активів. Пов’язане з ДП “Чорномор’є” ТОВ «Виноградники «Ведмеді» купує їх за 2 мільйони 364 тисячі гривень. Зауважимо, що згаданий закон забороняв відчуження будь-яких активів НВАО “Масандра”. Отже, вершки — виноградники — стали приватними, а земля під ними залишалась державною.

Напередодні анексії, у грудні 2013 року, Господарський суд Криму зобов’язав ДП “Гурзуф” укласти з фірмою договір земельного сервітуту на 10 років. А вже після початку окупації, 11 березня 2014 року, Севастопольський апеляційний господарський суд відмовився задовольнити скаргу держпідприємства, тож рішення начебто набуло чинності.

Рівно рік тому, в лютому 2015 року, в програмі Слідство.інфо вийшов матеріал Центру журналістських розслідувань «Дерибаннаш», в якому йшлося про наміри окупаційної влади продати захоплену в Україні держвласність, в тому числі й землі «Масандри». Серед ймовірних претендентів на землі на ПБК було названо й президента ВАТ “Лукойл” Вагіта Алекперова. Його Представник в Україні Сергій Чмихалов тоді надіслав Слідству.Інфо листа. 9430513-pis-mo-lukojl

«Шановні панове! Офіційний представник Вагіта Алікперова в Україні повідомляє, що інформація про те, що він начебто входить до числа «претендентів на масандрівські землі», — не відповідає дійсності і є не підтвердженим домислом», – сказано в листі (правопис оригіналу збережено).

6e874ea-krymnash-screen-9

Тепер, коли окупаційна влада продала не тільки 18 гектарів під раніше сумнівно відчуженими виноградниками, а ще й такої ж площі ділянку, що прилягає до дачі Алекперова, саме час розібратися, хто ж є кінцевим вигодонабувачем цієї незаконної оборудки. За підсумком аукціону, землю придбало московське товариство з обмеженою відповідальністю «Элиас».  За даними російського держреєстру, в “Элиаса” один засновник — Марина Геннадіївна Романічева. Сама вона особа не публічна, а от її партнер відомий на весь світ. Марина Романічева також є засновником ТОВ «Центр консалтингу і аутсорсингу «Наше будущее» — разом із Фондом регіональних соціальних програм «Наше будущее», засновником якого є президент «Лукойла», олігарх Вагіт Алекперов.

004f874-shema-1-1--1-

Статутний капітал покупця захопленої землі, фірми «Элиас», більш ніж скромний – 10 тисяч рублів. Звідки з’явилися 163 мільйони на купівлю землі, можемо тільки здогадуватися. За умовами аукціону, покупець зобов’язаний зберегти сільськогосподарське призначення землі і використовувати її для виноградарства і виноробства. Але таких видів діяльності, як і досвіду, у «Элиаса» немає. Тому можемо припустити, що землю під виноградниками передадуть їхньому сумнівному, з погляду законів України, власнику — компанії «Виноградники «Ведмеді».

5f5efab-vinzavod-alekperova-2

За даними російського держреєстру, її засновниками є два товариства з обмеженою відповідальністю — «Навигатор-1» і «Вердикс-Д». Обидва зареєстровані в Сімферополі за однією адресою — вулиця Шполянської, 6. І у «Навигатор-1», і у «Вердикс-Д» один засновник —  ТОВ «Холдинг стратегического развития», зареєстроване в Москві на вул. Велика Ординка, 1.

Його засновники в реєстрі не заявлені, але в базах даних, укладених за інформацією держреєстрів, вказано власника — АТ «Управляющая компания «Бизнес и инвестиции». Її одноосібний засновник – Вагіт Юсуфович Алекперов.

1e4276e-shema-2

Які заходи може вжити Україна, щоб захистити свої інтереси і покарати тих, хто привласнює її держактиви на окупованій території?

Відразу потому, як “уряд” Криму вирішив продати з аукціону землі ДП “Гурзуф”, 9 грудня 2015 року прокуратура АР Крим порушила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння посадовими особами так званої «Ради міністрів Республіки Крим» землями сільськогосподарського призначення, розташованими на території окупованого Криму (ч. 5 ст. 191 КК України).

На стадії продажу в інтерв’ю “Центру журналістських розслідувань” перший заступник прокурора АРК Олексій Калина запевняв, що до відповідальності притягнуть не лише продавця, а й покупця. Тепер, коли відоме його ім’я, чекаємо на нове кримінальне провадження, а в перспективі — і на включення до санкційних списків відповідних юридичних та фізичних осіб РФ.

Але цього вкрай мало, щоб зупинити процес розпродажу вкрадених в України активів. І зараз, і тоді, коли Владімір Путін та його італійський гість Сільвіо Берлусконі нахабно розпивали цінні вина енотеки “Масандри”, коли їх вивозили закордон у приватні колекції, ми ставили прокурорам питання: чому на колекцію вин та землі “Масандри” не накладено судовий арешт? Тоді той, хто накине на них оком, знав би, що його дії незаконні двічі, і будь-який, в т.ч., міжнародний, суд прийме це як доказ.

Назар Холодницький, тодішній перший заступник прокурора АРК, пояснював, що за даних обставин чинне законодавство не дозволяє цього зробити: арешт наколадаэться тыльки на майно, що належить пыдозрюваному або обвинуваченому.

Водночас, на захоплені окупантом “вишки Бойка” суд арешт наклав!

Новий заступник прокурора АРК Петро Коваленко каже, що арешт державних активів як предмету злочину можливий, але потрібна заява їх власника у особі міністерства агрополітики. Однак, попри численні звернення, міністерство не діє. Але ж повинно! Можливо, бодай одне кримінальне провадження за статтею про службове недбальство чиновників підштовхнуло б їх до того, щоб вони не тільки торгували товарними знаками відомих кримських брендів, а й захищали державну власність?

Джерело: Центр журналістських розслідувань для Слідство.Інфо

 

 

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code