Хто в Україні справжній олігарх

Перегляди: 553

Вони поводять себе як господарі України та ставляться до неї як до ресурсної бази. Саме тому не пов'язують з Україною майбутнє своїх дітей

Олігарх — це представник олігархату (влади небагатьох). Політичного режиму, за якого влада належить невеликій закритій групі осіб. Вони одночасно є і власниками засобів виробництва, і можновладцями.

В Україні олігархом іноді називають будь якого заможного бізнесмена. Але це не правильно. Олігарх має чіткі ознаки. Це людина, яка має власний крупний бізнес та одночасно впливає на прийняття рішень хоча б в одній з гілок влади: законодавчій, виконавчій чи судовій. Крім того, сьогодні не менше значення має і контроль над масмедіа.

БізнесЦензор розбирався, скільки в Україні олігархів. Цей текст ми зробили для того, щоб аргументовано зафіксувати українських олігархів за ознаками: наявність бізнесу, вплив на здійснення владних повноважень (адміністративний ресурс), вплив на одне або більше ЗМІ.

Ми нарахували в країні 11 олігархів. Вони майже відтворюють першу десятку найбагатших українців. І це не дивно — адмінресурс допомагає їм заробляти гроші, а гроші дозволяють втримати адмінресурс.

Всі вони або мають лояльність чинної влади, або впливають на державну політику за рахунок монополій, які придбали в часи лояльної до них влади. Наразі, до таких можна віднести пари Коломойський-Боголюбов та Фірташ-Льовочкін, або Віктора Пінчука.

До переліку олігархів ми не включили деяких одіозних бізнесменів, які мають адмінресурс через власний мандат народного депутата. Це народні депутати Костянтин Жеваго (Ferrexpo), В'ячеслав Богуслаєв («Мотор-Січ»), Олександр Герега («Епіцентр»), Ярослав Дубневич зі своїм братом Богданом та інші більш дрібні підприємці.

Такі бізнесмени, хоч і намагаються лобіювати свої інтереси, але через відсутність підтримки керівництва держави, або монополії в бізнесі, не можуть робити це ефективно.

Окремо слід назвати таких діячів як Костянтин Григоришин, Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, Олександр Ярославський, Олег Бахматюк, Микола Мартиненко, Павло Фукс. Вони, не дивлячись на наявність бізнесу, не дотягують до статусу олігарха. Або тому, що не можуть використати адмінресурс, або тому, що є інструментом в інтересах інших олігархів.

На титул «олігарх» може претендувати і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Цього політика називають другою за впливовістю людиною після Порошенка. У нього також є великий бізнес – видобуток газу, але немає медіа. Однак впливовість Авакова має ситуативний характер і може бути анульована у випадку зміни влади.

Петро Порошенко

Президент – головний олігарх України. В його руках сконцентровані великі гроші, адміністративні ресурси та медіа.

Петро Порошенко має більшість у Верховній Раді. Для прийняття потрібних рішень президент знаходить важелі впливу та підходи до мажоритарників та інших політичних сил у парламенті.

Порошенко контролює половину Кабміну, армію, СБУ, ГПУ та важливі державні регулятори монополій.

Адміністрація президента має великий вплив на судову гілку влади. Цим опікується заступникголови АП Олексій Філатов.

Партнери президента впливають на роботу фінансового та енергетичного сектору країни. Контролюють підприємства оборонної промисловості.

Порошенко не виконав своєї обіцянки продати бізнес. Єдиним проданим активом став завод «Ленінська кузня» в Києві. Покупець — Сергій Тігіпко, який збирається будувати там житло преміум-класу.

Наразі глава держави входить в п'ятірку найбагатших українців.

Ключовим бізнес-активами президента є група «Промінвест» та кондитерська корпорація Roshen.

Медійник блок президента представлений «5 каналом» та телеканалом «Прямий», який створений під вибори оточенням президента.

Лояльно або нейтрально висвітлюють діяльність президента і телеканали Віктора Медведчука, Віктора Пінчука, Ріната Ахметова та Дмитра Фірташа.

Статус Порошенка «головний олігарх країни» обмежений строком його перебування в президентському кріслі.

Рінат Ахметов

Зміна влади в Україні повинна була зменшити вплив Ріната Ахметова на життя громадян. Тісні зв'язки олігарха з оточенням Віктора Януковича та використання влади для продажу Ахметову важливих державних компаній мали стати предметом ретельного розслідування правоохоронних органів.

До того ж, розмір боргів компаній Ахметова перевищував оцінку його активів. Але все сталося навпаки. За п'ять років президентства Петра Порошенка Ахметов лише збільшив свій вплив на країну та домовився з кредиторами.

У цьому йому допомогла формула «Роттердам+» та ріст міжнародних цін на метал. Якщо на останній фактор Порошенко не міг вплинути, то до сприятливого державного регулювання енергохолдингу ДТЕК Ахметова президент має пряме відношення.

Ахметов — найбагатша людина України, яка контролює металургійну галузь України, вугільну галузь та теплову енергетику. На цих ринках у нього майже не залишилося конкурентів. І він продовжує нарощувати свій вплив.

«Метінвест» та «ДТЕК» Ахметова є найбільшими холдингами країни. Про імперію Ахметова кажуть: «це бізнес, який продається разом з посадою президента».

Йому належить найбільша приватна газовидобувна компанія «Нафтогазвидобування», найбільші за потужностями вітрова та сонячна генерації «ДТЕК Renewables», великий банк ПУМБ та один з найрейтинговіших телеканалів — ТРК «Україна».

Інтереси Ахметова зосередженні в транспортній та портовій галузях, АПК, телекомунікаціях, страхуванні, торгівлі нафтопродуктами, нерухомості та ритейлі.

Маючи найбільший бізнес, цей олігарх має найпотужніший адміністративний ресурс. Рішення в його інтересах приймали три державні регулятори: Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) та цінних паперів (НКЦПФР), а також Антимонопольний комітет (АМКУ).

Його компанія ДТЕК повністю контролює Раду Оптового ринку електроенергії (Рада ОРЕ), яка встановлює правила для гравців ринку електроенергії.

Раніше його менеджери довгий час були інтегровані у державні компанії, від яких залежить прибутковість бізнесу Ахметова: в «Укрзалізницю», «Енергоринок», «Укренерго», «Укрінтеренерго» та ін.

Потрібні олігарху законодавчі ініціативи у Верховній Раді «проштовхують» дві політичні сили – Опозиційний блок та фракція Радикальної партії Олега Ляшка. Депутати, які орієнтуються на Ахметова, відмовляються голосувати за важливі для країни закони, поки інтереси олігарха не будуть враховані.

Ігор Коломойський

Ігор Коломойський давно не з'являється в Україні через ризик бути затриманим по справі доведення Приватбанку до банкрутства. Олігарх проживає в Женеві, хоч останнім часом перебуває в Ізраїлі.

Після націоналізації Приватбанку у команди Коломойського два основних заняття: відбиватися в судах від української держави, яка звинувачує його в завданні збитків в розмірі 150 млрд грн, та топити рейтинг президента Петра Порошенка.

Саме команда Порошенка націоналізувала найцінніший актив олігарха – Приватбанк. Це найбільший банк України, який фактично став фінансовою кровоносною системою країни.

Наразі найціннішим активом Коломойського в плані просування своїх інтересів є медіа група 1+1 (канали 1+1, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, 1+1 International. Сайти ТСН, УНІАН, Glavred та Телекритика) та видання The Babel. За допомогою «плюсів» Коломойський просуває свого кандидата в президенти — коміка Володимира Зеленського.

Хоч медіа і є дотаційним бізнесом для олігарха, але вони ефективно допомагають Коломойському йти до мети – знищувати рейтинг Порошенка. Бо сьогодні Коломойський втратив адмінресурс у виконавчій гілці влади.

Проте він зберігає його у законодавчій гілці. У Верховній Раді олігарх контролює частину партії «Відродження» Віталія Хомутинніка та партію «Укроп», яку представляють п'ять народних депутатів.

Ключові бізнес-активи Коломойського в Україні: Кременчуцький НПЗ та мережа АЗС, половина нафтовидобувної компанії «Укрнафта», «Дніпроазот», авіакомпанія МАУ, частка в крупній газовидобувній компанії «Укрнафтобуріння», Нікопольський та Запорізький феросплавні заводи, два марганцеві ГЗК, половина Криворізького залізорудного комбінату, та міноритарні пакети в шести обленерго.

Основний партнер Коломойського — Геннадій Боголюбов. Їхні стосунки почалися з міцної дружби, яка потім обросла спільним бізнесом.

Бізнес та адміністративний ресурс олігарха Боголюбова такі самі, як і в олігарха Коломойського.

Бізнес, медіа та адміністративні ресурси олігархів

Олігарх Основний актив Медіа Адмінресурс
Петро Порошенко Roshen 5 Канал, Прямий Президент України, найбільша фракція в Раді, КМУ, ГПУ, СБУ, армія
Рінат Ахметов СКМ ТРК Україна, Сєгодня, OLL tv, НЛО tv Лояльність президента країни, фракції Опозиційний блок, Радикальна партія
Ігор Коломойський Приват Телеканали 1+1, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, 1+1 International. Сайти УНІАН, The Babel, Glavred та Телекритика П'ять народних депутатів з «Укропу» та частина депутатської групи «Відродження»
Геннадій Боголюбов Приват Телеканали 1+1, 2+2, ТЕТ, ПЛЮСПЛЮС, 1+1 International. Сайти УНІАН, The Babel, Glavred та Телекритика П'ять народних депутатів з Укропу та частина депутатської групи «Відродження»
Віктор Пінчук Інтерпайп СТБ, Новий канал, ICTV, М1, М2 Три народних депутати, заступник голови «Укргазвидобування»
Юрій Косюк МХП Лояльність президента та прем'єр-міністра, в.о. міністра агропроду та три депутати ВР
Андрій Веревський Кернел Партнер — лідер депутатської групи «Відродження», нардеп БПП
Віктор Медведчук Нафтопродуктопровід ПрикарпатЗахідТранс, АЗС NewsOne, 112 Лояльність президента країни, п'ять депутатів Ради, частина Опозиційного блоку
Вадим Новинський Смарт-Холдинг Опозиційний блок, Радикальна партія
Дмитро Фірташ Group DF Інтер, НТН, К1, К2, Мега, Піксель, Zoom, Інтер+. ІА «Українські новини» Десяток народних депутатів
Сергій Льовочкін Інтер, Закарпаттяобленерго Інтер, НТН, К1, К2, Мега, Піксель, Zoom, Інтер+. ІА «Українські новини» Десяток народних депутатів

Віктор Пінчук

Розквіт олігархічного впливу Віктора Пінчука прийшовся на кінець 90-х — початок 2000-х. Саме в цей час він одружився з дочкою другого президента України Леоніда Кучми — Оленою. У 2003 році, дякуючи протекціонізму тестя, він взяв участь в приватизації підприємств рудної промисловості — «Укррудпрому».

Сьогодні трубно-колісна компанія «Інтерпайп» Віктора Пінчука — монополіст в Україні з виробництва нафтогазових труб та колісних пар для залізничного транспорту.

В «Інтерпайп» входить: «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», «Інтерпайп Ніко-Тьюб», «Дніпропетровський Втормет» та електросталеплавильний комплекс «Дніпросталь».

Компанія входить у десятку найбільших в світі виробників безшовних труб та в трійку найбільших виробників залізничних коліс.

Основним ринком збуту продукції компанії була Росія, але військовий та торговий конфлікти закрили його для продукції Пінчука. Тож олігарх зробив орієнтацію на внутрішній ринок – на мільярди гривень поставляє труби найбільшому виробнику газу в Україні компанії «Укргазвидобування».

Для стабільного збуту труб компанії Пінчуку потрібна прогнозована лояльність менеджменту. Цікаво, що перший заступник голови «Укргазвидобування» Олександр Романюк був радником гендиректора групи Віктора Пінчука East One.

Наразі Романюк фігурує у кримінальному провадженні ГПУ. Прокурори підозрюють, що Романюк та службові особи комітету конкурсних торгів «Укргазвидобування» створювали умови для перемоги у конкурсних торгах ТОВ «Інтерпайп Україна».

Свої залізничні колеса Пінчук також спрямував на внутрішній ринок. Цьому сприяв захист своїх виробників з боку Росії, оновлення вагонних парків «Укрзалізниці» та приватних операторів.

Другим важливим активом для Пінчука є його телевізійний холдинг StarLightMedia, який включає СТБ, Новий канал, ICTV, М1, М2. Телебачення Пінчук використовує для дружби з владою. Наразі олігарх не проявляє конкретних симпатій, а дає місце на каналі двом топовим кандидатам.

Цією стратегією Пінчук компенсує відсутність у нього своїх лобістів в Раді. Водночас, в парламенті все ж є кілька депутатів, які орієнтуються на олігарха: Ольга Бєлькова, Наталія Кацер-Бучковська та Яків Безбах.

Юрій Косюк

Косюк — власник агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП), найбільшого виробника курятини в Україні.

З липня по грудень 2014 року Косюк був заступником голови АП Петра Порошенка, а зараз є його радником. Агромагнат називає себе другом прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, який повністю контролює міністерство аграрної політики та продовольства через в.о. міністра Максима Мартинюка. Саме прем'єр з його оточенням є головним адмінресурсом Косюка-олігарха.

У 2017—2018 роках Косюк був найбільшим отримувачем дотацій від держави. Зокрема, за 2017 рік він отримав 1,4 млрд грн допомоги від держави, а в січні-листопаді 2018 року – 800 млн грн.

Паралельно власник МХП продовжує експансію на захід, купуючи вже третю фабрику в Європі.

Інтереси Косюка в Верховній Раді лобіюють: заступник голови комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, депутат від БПП Олексій Бакуменко.

Крім того, лобістом інтересів крупного виробника курятини в Раді є депутати від БПП Микола Кучер та Олександр Домбровський.

Кучер працював директором департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва у МХП. А колишній мер Вінниці Домбровський очолював напрямок енергоефективних проектів в МХП.

Андрій Веревський

Андрій Веревський контролює найбільшого в світі виробника та експортера соняшникової олії – агрохолдинг «Кернел». Земельний банк компанії становить 550 тис га.

Бізнес-партнером Веревського по «Кернелу» є лідер депутатської групи «Відродження» у Верховній Раді Віталій Хомутиннік. Його компанії Cascade Investment Fund належить 6,6% «Кернел».

Володіння акціями «Кернела» провокує Хомутинніка на конфлікт інтересів. Так в кінці 2017 року Рада скасувала повернення ПДВ при експорті сої, рапсу та соняшнику. Ця ініціатива була вигідна власникам масло-екстракційних комбінатів, у яких були недовантажені потужності через дефіцит сировини.

Лобістами цієї ініціативи тоді називали Хомутинніка та Веревського.

Окрім того, лобістом інтересів Веревського в Раді є його двоюрідний брат — депутат від БПП Олексій Мушак. Він є членом комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин.

Віктор Медведчук

Віктор Медведчук – новий олігарх України, не зважаючи на його давню присутність в українській політиці.

Атрибути українського олігарха – великі гроші, медіа та адміністративний ресурс. Віктор Медведчук, який є кумом президента РФ Володимира Путіна, отримав все це в часи правління Петра Порошенка.

Ким є Медведчук сьогодні? Якщо проглянути заголовки новин, то побачимо таке: Медведчук виступає посередником між Порошенком і Путіним. Він має ексклюзивне право літати напряму з України в Росію.

Медведчук об'єднується з Сергієм Льовочкіним, Юрієм Бойком і Вадимом Рабіновичем для спільного походу на вибори. Наразі він контролює в Раді чотирьох депутатів: Вадима Рабіновича, Тараса Козака, Нестора Шуфрича та Василя Німченка.

Медведчук купує канали NewsOne та 112 і оформляє їх на соратників.

Кум Путіна контролює постачання дизельного пального з Росії по нафтопродуктопроводу ПрикарпатЗахідТранс, має ексклюзивне право на постачання зрідженого газу від російської компанії «Роснєфть» та контролює в Україні мережу АЗС ТНК (під брендом Glusco).

Компанії, які пов'язані з Медведчуком, планують видобуток газу на захоплених Росією кримських родовищах, а його дружина Оксана Марченко — володіє нафтовим бізнесом в РФ.

Вадим Новинський

Вадим Новинський – головний офіційний бізнес-партнер найбагатшої людини в Україні Ріната Ахметова.

Його компанії «Смарт-Холдинг» належить 23,76% акцій «Метінвесту» — найбільшого металургійного холдингу. 71,24% — належить СКМ Ріната Ахметова.

Новинському також належить і міноритарна частка в аграрному холдингу Ахметова – HarvEast.

Окремо православний олігарх володіє низкою компаній, об'єднаних в групу «Смарт-Холдинг». Агарний напрямок у холдингу представляє компанія «Верес», яка вирощує та переробляє овочі.

Енергетичний – нафтогазовидобувні компанії Regal Petroleum, «Пром-Енерго Продукт» і «Укргазвидобуток», а також завод з виробництва агропеллет ТОВ «Вин-Пеллета».

Фінансовий – невеликий банк «Юнекс банк», суднобудівний – Миколаївський та Херсонський суднобудівні заводи.

Адміністративний ресурс Новинського у Верховній Раді представлений частиною фракції «Опозиційний блок» та «Радикальною партією», яку фінансує Ахметов. У виконавчій гілці влади він не має адмінресурсу.

Проте Новинський є палким прихильником та головним лобістом інтересів московського патріархату в Україні.

Дмитро Фірташ

Олігарх Дмитро Фірташ чотири роки знаходиться у Австрії. Там його було затримано за запитом США, які звинувачують українського олігарха у даванні хабара в $18,5 млн за видачу ліцензій на розробку титанових родовищ в Індії.

Наразі Фірташ чекає на остаточне рішення суду про його екстрадицію в Штати.

Перебування Фірташа в Австрії ослабило позиції олігарха. Проте він продовжує впливати на прийняття рішень в Україні.

Фірташу через «Регіональну газову компанію» (РГК) належить монополія на розподіл газу. В керуючій компанії РГК зосереджено 18 операторів газорозподільчих мереж, що дорівнює приблизно 70% потужностей з розподілу газу.

Інша монополія олігарха – виробництво азотних добрив. До його холдингу Ostсhem належить три з п'яти виробників азотних добрив: «Рівнеазот», «Черкаський Азот» і «Сєвєродонецький Азот». Четверте підприємство «Стірол» — знаходиться на окупованій території Донецької області.

При Януковичі ці підприємства отримували природний газ з якого виробляються добрива від Газпрому по спеціальній заниженій ціні.

Зміна влади поламала цю схеми. Фірташ пролобіював загороджувальні мита на імпорт добрив з Росії, паралельно імпортуючи російський аміак, який йому продають друзі Путіна.

Зберігати бізнес в Україні Фірташу допомагає його телеканал «Інтер» та десяток народних депутатів «Опозиційного блоку», включаючи його партнерів Сергія Льовочкіна та Юрія Бойко, які відкрито сповідують проросійську сторону і об'єдналися заради боротьби за владу з кумом Путіна — Віктором Медведчуком.

Адміністративний ресурс у Фірташа, хоч і невеликий, але присутній. Він зосереджений не тільки в законодавчій владі, але й у виконавчій. Наприклад, щоб підтримати його хімічні заводи, державне підприємство «Аграрний фонд» викуповує його добрива.

Одним з партнерів Фірташа є Сергій Львочкін. Цьому впливовому бізнесмену та політику офіційно належить лише частина медіа групи «Інтер». Водночас на свою сестру Юлію Льовочкіну він зареєстрував 50% «Закарпаттяобленерго», 14% в газотрейдерській компанії Ostchem Holding Gmbh, 13% акцій ПАТ «Кримський содовий завод», землю з маєтками під Києвом та віллу у Франції.

Також їй належить контрольний пакет банку «Кліринговий дім».

Адміністративний ресурс Львочкіна ідентичний ресурсу Фірташа, як у випадку Коломойського та Боголюбова.

Юрій Віннічук, Бізнес Цензор

Источник Преступности.Нет

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code