Як банки перевірятимуть всі платежі українців

Перегляди: 203

З 29 квітня розпочнеться процес ідентифікації всіх грошових переказів, які повинні супроводжуватися інформацією про відправника та одержувача. БізнесЦензор з'ясовував, як це буде працювати

650x434 (38)

З 28 квітня 2020 року вступає в дію Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення».

Цей закон Верховна Рада прийняла в грудні 2019 року. Він, серед іншого, змінює правила переказу коштів.

Зокрема, змінюються вимоги до переліку інформації про відправника та одержувача грошового переказу.

У зв'язку з цим мережею і в медіа почала поширюватися інформація, що нібито з 28 квітня, через вступ в дію цього закону, платіжні системи зупиняться і користувачі не зможуть здійснювати платежі, в тому числі і заплатити за комунальні послуги.

БізнесЦензор розбирався, що з цього правда.

Що змінюється?

Починаючи з 29 квітня банки почнуть процес впровадження ідентифікації переказів клієнтів. Це стосуватиметься особистих рахунків, рахунків фізичних осіб-підприємців (ФОП) та рахунків юридичних осіб, зареєстрованих протягом останніх трьох місяців.

Тобто, буде проводитися обов'язкова верифікація та ідентифікація платника. А всі транзакції будуть супроводжуватимуться інформацією про відправника та одержувача (ПІБ обох).

Однак українські банки і раніше мали необхідну кількість інформації про своїх клієнтів, тому тут не виникне труднощів. Питання можуть виникнути до інформації про одержувача грошей, який не є клієнтом банку відправника. В такому разі банк запросить інформацію про одержувача.

Національний банк повідомив, що для введення нових правил буде надано перехідний період до кінця року. Тобто, нові вимоги до інформації про відправників та одержувачів переказів почнуть діяти не відразу з 29 квітня, а будуть впроваджуватися протягом року.

То я більше не зможу зробити анонімний платіж на карту через термінал?

У зв'язку з оновленням вимог до інформації про відправника та одержувача переказу, користувачів найбільше хвилює питання: Чи зможуть вони відправляти перекази через термінали і яку нову інформацію потрібно буде вказувати?

Це пов'язано з високим рівнем тінізації економіки: щодня мільйони українців розраховуються через термінали та електронні гаманці за товари і послуги, за які зазвичай не сплачено податки. А часто такі товари та послуги є незаконними.

Згідно з новим законом, який почне діяти з 28 квітня, грошові перекази до 5 тис. грн можна буде здійснювати без ідентифікації.

Водночас, перекази від 5 тис. грн будуть підпадати під фінмоніторинг. Але це не означає, що банк або платіжна система вимагатиме документи про походження коштів.

Буде встановлюватися лише особа відправника та одержувача коштів. Раніше ця вимога стосувалася переказів від 15 тис. грн.

Відповідно, для того, щоб переказати більше 5 тис. грн (але до 30 тис. грн) через термінал, або мобільний банкінг, потрібно буде вказати ПІБ (прізвище, ім'я та по батькові) одержувача.

Якщо сума такого переказу перевищуватиме 30 тис. грн, то потрібно буде ще вказати номер рахунку одержувача.

До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карток, які дозволять ідентифікувати платника за його банківською картою.

Важливо! Це правило не стосуватиметься переказів грошей з карти на карту, оскільки банк і так вже має інформацію про власників карток.

Тобто в терміналах Приватбанку та інших банків не можна буде поповнити свою картку, чи карту іншої людини, на більш як 5 тис. грн без ідентифікації. Це ж стосується і відправки, або оплати за товари та послуги, на суму більше 5 тис. грн через касу банку клієнтом якого ви не являєтеся. В цьому випадку доведеться пред'явити паспорт для створення сканкопії.

Аналогічно ідентифікація буде потрібна при переказі більше 5 тис. грн через платіжні системи, наприклад Western Union, або при оплаті товару через поштового оператора, наприклад Нову пошту, або фінансову компанію, яка з ним працює.

Власникам електронних гаманців, створених на базі мобільних операторів, до кінця року потрібно буде пройти ідентифікацію. Якщо ви не є контрактним абонентом, то свій електронний гаманець можна буде верифікувати за допомогою паспорта та ідентифікаційного коду.

Що ще зміниться?

— Піднімається поріг для операцій (в тому числі і валютних), які підпадають під обов'язковий фінансовий моніторинг. Раніше банки вимагали від клієнтів інформацію про походження коштів, якщо сума операцій перевищувала 150 тис грн. Зараз цей поріг піднято до 400 тис. грн.

— Верифікація клієнта — дистанційно. Вступ в дію нового закону дозволив банкам здійснювати верифікацію клієнта дистанційно і відкривати рахунки для нього без особистої присутності.

Наразі НБУ розробив низку інструментів віддаленої ідентифікації, які кожен банк зможе обрати для себе.

Зокрема, Нацбанк запропонував банкам: повноцінні моделі віддаленої ідентифікації та верифікації; спрощені моделі, що міститимуть певні ліміти на обсяги операцій та залишків за рахунками клієнтів.

До повноцінних моделей дистанційної ідентифікації та верифікації відносяться:

— верифікація клієнта за допомогою BankID Нацбанку та кваліфікованого електронного підпису (КЕП);

— проведення відеоверифікації. Йдеться про спілкування клієнта та працівника банку за допомогою відеотрансляції.

Спрощені моделі віддаленої ідентифікації:

— верифікація за допомогою BankID НБУ;

— верифікація за допомогою КЕП;

— здійснення платежу на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта, що супроводжується принаймні вказуванням ПІБ клієнта;

— дистанційне зчитування клієнтом даних із чипа біометричного документа (закордонного паспорта чи ID-картки) за допомогою NFC модуля смартфона;

— верифікація даних з бюро кредитних історій;

— фотофіксація клієнта з ідентифікаційним документом.

Як банки перевірятимуть всі платежі українців 02

Які грошові операції не будуть перевірятися фінмоніторингом?

У Національному банку пояснили, що оновлені вимоги не поширюються на:

  • оплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
  • сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
  • перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки, якщо її номер супроводжує переказ (також незалежно від суми);
  • всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
  • зняття коштів з власного рахунку.

То я зможу оплатити комуналку?

Так. Національний банк вважає сплату комунальних послуг — низькоризиковою операцією. Під час таких операцій банки приділяють їм мінімальну увагу і проводять спрощену ідентифікацію та верифікацію клієнта. Відповідно під час оплати комуналки не потрібно вказувати інформацію про платника.

Источник censor

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code