Як Кириленко «наклав лапу» на українські коштовності

Перегляди: 842

Мінкульт ліквідує статус Музею історичних коштовностей України – на думку музейників, від «реформи» не варто чекати нічого доброго

Здавалося б, діяльність Музею історичних коштовностей України, який знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, не мала б викликати зайвих питань. Музей веде активну виставкову та міжнародну діяльність, а лише його основний фонд нараховує 56 тис. експонатів – археологічних та побутових пам'яток з дорогоцінних металів та коштовного каміння. Його називають Золотою коморою та Золотою візитівкою України.

Як Кириленко "наклав лапу" на українські коштовності - фото 1

Сформувати настільки поетичний імідж було нелегко — колекція формувалася зусиллями 21 українського музею, які передавали тематичному «брату» свої найкоштовніші експонати. У підсумку, колекція і справді стала безцінною — наприклад, у музеї зберігаються прикраси скіфів, в тому числі, легендарна скіфська пектораль.

Як Кириленко "наклав лапу" на українські коштовності - фото 2

До недавнього часу Музей історичних коштовностей функціонував як філія Національного музею історії України. Здавалося б, усе вельми логічно, і якщо Кириленко і треба було десь відшукати проблеми і кудись витратити енергію та зусилля міністерства, то навряд чи на цю установу.

Проте в кінці жовтня в Мережі розлетілася інформація: Мінкульт видав карколомний наказ про ліквідацію статусу закладу. «Реформу» готували у співпраці з новою директоркою Національного музею історії Тетяною Сосновською. До речі, призначена минулою зимою менеджерка вже встигла стати причиною кількох скандалів. Спершу Кириленкові дорікали, що у жінки немає історичної освіти. Потім публіка активно запротестувала, коли Сосновська закрила унікальну виставку виробів зі скла. І от восени заголосили про ліквідацію статусу цілого музею.

Звичайно ж, музейники забили на сполох. Одні вбачають в нововведення бажання Сосновської прибрати музей до рук — мовляв, замість двох менеджерів буде один. Але більшість вважає, що цим справа не обмежиться.

Працівники закладу оприлюднили відкритий лист, в якому підкреслили: зміна статусу музею автоматично означатиме і ліквідацію статусу колекції, а значить – загрожує збереженню самих експонатів. Іншими словами, колекцію, яку формували десятиліттями, наразі можуть запросто розкидати по країні і навіть по світу, як заманеться.

Незгоду з діями Кириленка висловив комітет Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) та працівники Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – їхній відкритий лист з'явився на сайті «Музейний простір».

«Сьогодні у МІКу склався колектив фахівців, які у змозі якісно організувати роботу такого складного музею. Зміна статусу музею невідворотно порушить відлагоджену систему роботи й призведе до кадрових втрат. Музейна справа в Україні, безперечено, потребує реформ. Та чи є доцільним „реформування“, що по суті стане ліквідацією активного та успішного музейного закладу?» – дивуються музейники.

Для наглядності нагадують про історію музейної справи у 1920-30-х роках. Тоді активні «реформатори» так завзято перевозили експонати з одного музею в інший, що просто погубили половину цінностей по дорозі.

І тут на думку спадає банальність: «губити» коштовності надзвичайно принадно у будь-які часи. Звичайно, важко уявити, як міністр під шумок привласнює кілька перснів із рубінами, зате надзвичайно легко допустити, що на це наважаться інші. Якщо і не відкрито, то просто залишивши коштовності на складі вже іншого музею. Залишивши, а потім списавши.

Втім, як тільки навколо нововведення здійнявся галас, прес-служба Мінкульту поспішила запевнити: інформація про ліквідацію статусу музею — це «утка». Мовляв, йдеться лише про оптимізацію структури закладу і хвилюватися немає чого.

Зазначимо, що Кириленко вже мав звикнути «відкликати» свої сміливі ідеї. Так, багато небайдужих киян пам'ятають задумку міністра перетворити музей у Пирогово на кладовище знесених Леніних. Тоді проект почали так активно критикувати і висміювати, що міністру довелося взяти свої слова назад.

І якщо «гучні інновації» зазнали краху, Кириленко взявся бешкетувати на менш громогласному музейному рівні.

Як Кириленко "наклав лапу" на українські коштовності - фото 3

Міністр продовжує гнути свою лінію, без жодних пояснень влаштовуючи гармидер в музейній сфері. Звісно ж, музей збереже статус, а після хаосу наступить нове життя з новими порядками та управлінцями. Адже якщо старих працівників і залишать, то, скоріше за все, на менш відповідальних посадах — незгодні «топи» нікому не потрібні.

Одним словом, «неефективний» керівний штат змінять на геть інший, офіційно перспективний. І зовсім нікого не хвилюватиме ані те, що ці «нові» люди вже протерли з десяток штанів на музейних посадах, як новопризначений старий директор «Софії Київської» Неля Куковальська, ані те, що до керівника музею в Пирогово Юрія Бойко сам міністр ходить на сповідь.

Джерело: depo.ua.

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code