Як коронавірус COVID-19 вплинув на фінансову систему України

Перегляди: 164

БізнесЦензор публікує найважливіші тези зі Звіту про фінансову стабільність Нацбанку

650x391

Україна на карантині більше трьох місяців. Саме впливу наслідкам пандемії COVID-19 та карантинних обмежень на економіку України Національний банк (НБУ) присвятив свій черговий «Звіт про фінансову стабільність».

Як зазначають в НБУ, «Звіт про фінансову стабільність» – ключова публікація регулятора, яка описує наявні та потенційні ризики, які можуть загрожувати стабільності фінансової системи України.

БізнесЦензор публікує десять найважливыших тез зі «Звіту про фінансову стабільність».

Відплив капіталу з України

З березня, після оголошення пандемії COVID-19, міжнародні інвестори втратили інтерес до нових ринкових економік, якою, в тому числі, є і Україна.

Відповідно, як зазначає НБУ, приплив прямих іноземних інвестиції в Україну у березні та квітні також припинився. Водночас розпочався процес втечі капіталу з ризикованих активів — чистий відплив портфельних інвестицій з України становив $0,85 млрд.

Причина – інвестори тікали в безпечні інструменти (золото, долар та державні облігації США — БЦ). Окрім того, вивід капіталу спровокувало падіння цін на сировинні ресурси, особливо на сталь – один з основних експортних продуктів України.

Низька інфляція здешевлює державний борг

Рекордно низька інфляція (1,7% — в травні) дозволила НБУ різко знизити облікову ставку до найнижчого рівня в історії – на 7.5 в. п. з початку року — до 6%.

Таким чином, Нацбанк намагається зменшити вартість грошей і запустити кредитування економіки. В результаті, банки почали знижувати ставки за депозитами та кредитами. Нацбанк прогнозує подальше зниження ставок.

Окрім того, зниження облікової ставки сприяє здешевленню внутрішнього державного боргу. У середині червня дохідність за 3-місячними ОВДП у гривні знизилася до 7,5%.

НБУ відзначає, що ця ситуація є унікальною для України, оскільки всі попередні кризи супроводжувалися високою інфляцією та девальвацією гривні, внаслідок чого регулятор змушений був застосовувати жорстку монетарну політику – піднімати облікову ставку.

Ставки за кредитами та депозитами стануть найнижчими за всю історію

Уповільнення інфляції та стабільність на валютному ринку сприяють подальшому зниженню процентних ставок, пише НБУ.

Уперше Україна заходить у період одноцифрових процентних ставок за депозитами. Це є передумовою для зниження ставок і за кредитами.

У разі відсутності нових макроекономічних шоків та подальшого посилення захисту прав кредиторів ставки за кредитами для населення та бізнесу до кінця року стануть найнижчими за всю історію банківського сектору.

Водночас може виникнути проблема нестачі фондування банків, оскільки через низькі ставки за депозитами населення може менш охоче нести в гроші в банки.

Цю проблему, як пише НБУ, буде частково вирішено шляхом надання банкам довгострокових кредитів рефінансування за плаваючою ставкою.

Водночас нижчі процентні ставки створюють і нові виклики для банків. Один із них — зниження процентних спредів та здатності заробляти чисті процентні доходи. Цей ризик реалізується лише на середньостроковому горизонті.

Частка проблемних кредитів швидко зростає

За прогнозами НБУ частка непрацюючих споживчих кредитів може зрости до 10% через коронавірусну кризу, заявила перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова під час презентації «Звіту про фінансову стабільність».

«Нас турбують дуже швидкі темпи зростання незабезпеченого споживчого кредитування. Ця криза наочно продемонстрував, що наші занепокоєння були більш ніж обгрунтованими. Ми очікуємо, що понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть стати непрацюючими за результатами цієї кризи», — сказала вона.

За прогнозами НБУ, відбудеться і погіршення якості кредитного портфеля юридичних осіб. Це пов’язано з тим, що деякі галузі постраждали від введення обмежувальних заходів.

«Якість кредитного портфеля юросіб також погіршиться, наші оцінки близькі до 10% також», — заявила Рожкова.

Криза у вигляді логотипу Nike

Нацбанк прогнозує значне падіння ВВП України і тривале відновлення росту. Якщо зобразити це у вигляді графіку, то отримаємо логотип бренду одягу Nike. Ситуація України відповідає міжнародним тенденціям – аналітики та центробанки міжнародних країн також прогнозують різке падіння економік та повільне відновлення.

Як коронавірус COVID-19 вплинув на фінансову систему України 02

Зокрема, падіння ВВП України в другому кварталі та за підсумками 2020 року може бути більшим, ніж НБУ очікував, а відновлення економіки – тривалішим. Про глибше падіння свідчили показники зниження економічної активності у квітні, значне скорочення спостерігалося в усіх ключових сферах, крім сільського господарства.

Криза в реальному секторі вже негативно позначилася на обсягах виробництва, капітальних інвестиціях та зайнятості. Це погіршило фінансовий стан значної частини підприємств і домогосподарств. Наслідком стали перші проблеми з обслуговуванням кредитів та зниження попиту на послуги фінансових установ.

Загалом, за оцінками НБУ, поточна криза може призвести до втрати банками понад 10% працюючого кредитного портфеля.

Скільки нам потрібно виплатити боргів

У найближчі півтора року уряд та НБУ мають сплатити за державним і гарантованим державою боргом $15 млрд.

Водночас? нова програма МВФ на $5 млрд знижує ризики рефінансування боргу (фактично дефолту за боргами), оскільки впродовж нинішнього та наступного років Україна має отримати ще близько $4 млрд від інших міжнародних донорів: ЄС, Світового банку, урядів держав-партнерів.

Надання цього фінансування прив’язане до відновлення співпраці з МВФ.

Наразі отримання наступних траншів від МВФ за діючою програмою залежить від проведення важливих реформ у сфері енергетики, боротьби з корупцією, впровадження змін для посилення стійкості фінансового сектору та системи державних фінансів, зазначає НБУ.

Як коронавірус COVID-19 вплинув на фінансову систему України 03

ОВДП замість реального кредитування економіки

Виконання бюджету в цьому році ускладниться через кризу, а рівень держборгу – зросте.

В оновлений державний бюджет уряд заклав дефіцит на рівні 7,5% ВВП. При цьому протягом п'яти років цей показник жодного разу не перевищував 3% ВВП.

Утім, вважає НБУ, фактичний дефіцит в 2020 році може бути більшим через ризики невиконання дохідної частини бюджету і необхідність розширення видатків, зокрема на Пенсійний фонд.

Водночас, основним джерелом фінансування дефіциту бюджету стануть внутрішні запозичення через розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Основними кредиторами стануть банки. В першу чергу — державні банки, які накопичили значну ліквідність та зараз активно нарощують портфелі ОВДП.

В НБУ зазначають, що великі обсяги залучення державою кредитного боргу через банки може мати негативний ефект у вигляді зменшення обсягів кредитування реальної економіки.

Окрім того, НБУ застерігає від активного використання державних гарантій. Закон про бюджет на 2020 рік дає змогу уряду надавати державні гарантії необмежено.

При цьому на кінець першого кварталу 2020 п’ята частина від сумарної заборгованості перед бюджетом за кредитами під держгарантії припадала на ліквідованих юросіб.

Попит на житло не росте, на відмінну від цін

Під час карантину купівельна активність на ринку нерухомості знизилася на 40%. Як наслідок, зазначає НБУ, з’явився пласт відкладеного попиту, який поступово реалізується після зняття обмежень. Уже наприкінці травня ринок почав помітно оживати.

Як коронавірус COVID-19 вплинув на фінансову систему України 04

«Попит на житло протягом найближчих двох років навряд чи помітно зростатиме. Його пригнічуватимуть тривале зниження доходів населення та погіршення споживчих настроїв. Тим не менше не очікується і зниження попиту, адже за останні роки житло стало доступнішим за ціною», — пише НБУ.

За даними регулятора, під час карантину близько 20% об’єктів будівництва було заморожено через недостатній запас ліквідності забудовників, переважно в економсегменті.

Водночас ціни на нерухомість змінилися незначно — за час карантину нерухомість на вторинному ринку подешевшала лише на 2%.

Ціни на нове житло в гривні після тимчасової корекції повернулися до рівня початку карантину. В річному вимірі вартість нерухомості все ж зросла: наприкінці травня житло на первинному ринку подорожчало на 9,1% в гривні.

В майбутньому ціни на житло продовжать потроху зростати.

Зростання доходів громадян не буде

Нацбанк прогнозує в 2020 році припинення зростання доходів громадян, яке тривало протягом останніх трьох років. Основна причина – коронакриза, яка спричинила зниження ділової активності, заробітної плати і зростання безробіття.

Запровадження карантину позначилося на заробітній платі. НБУ посилається на опитування Info Sapiens, згідно з яким менше половини респондентів отримали повністю оплату праці за березень. У квітні, вперше з березня 2016 року, реальна зарплата зменшилася на 0,5% через нижчу ділову активність та менший споживчий попит.

При цьому, кількість найманих працівників серед опитаних за місяць знизилася на чверть. Третина українців повністю втратила дохід або роботу, а в більш як у третини зменшився регулярний дохід родини.

Зарплати трудових мігрантів у березні-квітні в доларовому еквіваленті знизилися на 9%. Мігранти втрачали роботу, або частково чи повністю оплату праці.

Після зняття карантину та відкриття кордонів очікується збільшення трудової еміграції. Мотивувати до цього українців буде зростання безробіття всередині країни та попит на робочу силу в ЄС.

«Отже, в 2020 році трирічна тенденція зростання доходів припиниться. Побоювання другої хвилі пандемії короновірусу стримуватиме відновлення робочих місць. Зростання зарплат після зняття карантинних обмежень малоймовірне. Скоротиться й дохід ФОПів, який формує майже чверть наявного доходу населення – цей сегмент карантинні обмеження зачепили чи не найбільше», — підсумовує НБУ.

Споживання буде подавленим

В кінці 2019 року, вперше з 2016, споживчі витрати домогосподарств перевищили наявний дохід. Ця тенденція тривала й у I кварталі 2020 року.

Але пандемія коронавірусу обірвала цей тренд: з одного боку населення скоротило витратити, а з другого — скоротилася і пропозиція від бізнесу.

Рівень добробуту споживачів опустився до рівня 2016 року, коли економіка тільки почала відновлюватися після попередньої кризи.

Зниження платоспроможності і темпів споживання вдарили по кредитному попиту.

Однак поступове відновлення економіки та значна пропозиція кредитів з боку банків та інших фінансових установ все ж трохи відновлять цей попит. При цьому, обсяги кредитування надалі будуть нижчими від докризового рівня.

Середній клас та заможні активно формуватимуть «подушки безпеки»

Коронакриза та потрясіння від втрати доходів мотивуватиме населення створювати запаси. Однак матимуть змогу заощаджувати, без зменшення обсягів споживання, лише середній клас та заможні верстви населення.

Як зазначає НБУ, опитування свідчать, що частка осіб, які мають змогу заощаджувати, впала за перший квартал 2020 року зі свого максиму за всю історію опитувань на третину – до 15%.

Як коронавірус COVID-19 вплинув на фінансову систему України 05

Банки найстійкіші за всі історію

За даними НБУ, в зоні ризику за показниками фінансової стійкості перебувають банки, чиї активи сукупно становлять усього 2,1% ВВП.

Банки сформували достатньо резервів за непрацюючими кредитами, оновили бізнес-моделі. Попит населення та бізнесу на банківські послуги стрімко зростав.

Через брак якісних позичальників банки розвивали споживче кредитування, а вільні кошти інвестували в депозитні сертифікати НБУ та ОВДП.

У 2018 – 2019 роках українські банки уперше в історії отримали суттєві прибутки, рентабельність їх капіталу за 2019 рік у середньому перевищувала 30%.

Кардинально змінилася структура фондування банків. Зараз вони менше покладаються на кредити від іноземних банків, зокрема материнських, та на випуск облігацій. Валовий зовнішній борг банківського сектору знизився з $42,1 млрд напередодні кризи 2008 року до $4 млрд — це переважно кошти, залучені від МФО для кредитування за цільовими програмами.

Частка коштів бізнесу та населення зросла до 85,8% наприкінці лютого – це максимальне значення за усю історію банківського сектору.

Коронакризу банки зустріли зі значним запасом ліквідності. Порівняно з 2014 роком, відношення високоякісних ліквідних активів до зобов’язань недержавних банків зросло в чотири рази.

Хто найбільше постраждав від кризи

НБУ провів стрес-тестування платоспроможності корпоративних боржників для оцінки впливу коронакризи на реальний сектор.

Позичальники банків були розділені на 22 групи – галузеві кластери, залежно від частки в кредитному портфелі та гомогенності факторів, що впливають на галузі.

Для кожного кластера на основі сценарію стрестестування розроблено припущення динаміки доходів та собівартості виробництва.

Серед тих, хто найбільше постраждав від карантинних обмежень, – готелі та ресторани, торговельна нерухомість, роздрібна торгівля, крім торгівлі продуктами харчування. Проте їхня частка в кредитному портфелі здебільшого незначна.

Друга категорія галузей, що переважно постраждають від пандемії, – металургія, машинобудування та добувна промисловість.

Натомість, очікується, що у сільському господарстві та харчопромі не відбудеться значного скорочення обсягу виробництва.

Найбільший рівень дефолтів НБУ очікує у галузях, які найбільше постраждали, – металургії, машинобудуванні, торговельній нерухомості і торгівлі нехарчовими товарами.

Источник censor

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code