ЯК УКРАЇНІ ПОЧАТИ ВИДОБУТОК ГАЗУ НА ШЕЛЬФІ ЧОРНОГО МОРЯ

Перегляди: 462

Україні не вистачає видобутку газу для забезпечення власних потреб. В 2019 році Україна спожила близько 30 млрд кубів газу. При цьому, нам довелось імпортувати 14,3 млрд кубів

0a8e3f8d7484ae4df36a2060c99343e4

За даними видобувних компаній основні родовища Дніпровсько-Донецької впадини майже вичерпані, тому потрібно шукати газ у нових місцях. В Україні – це перспективні ділянки, які довгий час не розроблялися через відсутність технологій, рішень держави або політичний вплив:

  • Глибокі поклади під великими діючими родовищами.
  • Поклади газу у щільних породах.
  • Великі невивчені ділянки традиційного газу на суші.
  • Нафтогазові ділянки у акваторії Чорного моря.

Четвертий пункт став ближче до реалізації після відповідного рішення Уряду. 25 листопада Кабмін своєю постановою №1172 розблокував можливість вивчення шельфу Чорного моря з подальшим видобуванням нафти і газу у виключній економічній зоні України.

Документом були внесені зміни в постанову Кабміну №615 від травня 2011 року, яка регулює надання спецдозволів на розробку надр.

Своїм рішенням уряд дозволив компаніям з державної Групи Нафтогаз геологічне вивчення нафтогазоносних надр з подальшим видобуванням нафти і газу на континентальному шельфі строком на 30 років.

Тепер на виконання рішення Кабміну Державна служба геології та надр (Держгеонадра) має надати відповідні спеціальні дозволи Нафтогазу.

Фактично, право видобутку газу на шельфі передано державній компанії без конкурсу. Чому Кабмін прийняв таке рішення?

Українська бурова установка Петро Годованець, Фото: naftogaz.com, липень 2012 року

ІСТОРІЯ НАДР УКРАЇНСЬКОГО ШЕЛЬФУ

Спроби України розпочати видобуток газу на шельфі Чорного моря мають давню історію.

Прикерченська площа

У 2006 році Кабмін Віктора Януковича провів конкурс на підписання угоди про розподіл продукції (УРП) при розробці надр Прикерченської площі – вздовж південно-східного узбережжя Криму.

В жовтні 2007 року Кабмін підписав УРП з переможцем – компанією Vanco International, яка пізніше передала право видобутку своїй дочці – Vanco Prykerchenska, якою спільно володіють DTEK Ріната Ахметова та Shadowlight Investments Limited.

В 2008 році уряд Юлії Тимошенко скасував угоду. А після захоплення Криму Російською Федерацію Україна втратила доступ до цієї ділянки.

Згідно даних порталу Нетрадиційний газ, потенційний видобуток Прикерченської площі міг складати до 4,5 млрд кубів газу на рік.

Для порівняння, в 2019 році Україна спожила близько 30 млрд кубів газу. При цьому, нам довелось імпортувати 14,3 млрд кубів.

Скіфська площа

У травні 2012 року Кабмін Миколи Азарова своєю постановою №455 оголосив проведення конкурсу на укладання УРП при розробці надр Скіфської площі – біля південно-західного побережжя Криму.

У серпні 2012 року переможцем було визначено консорціум ExxonMobil Exploration and Production Ukraine B.V. (Нідерланди), у який увійшли світові видобувні гіганти ExxonMobil і Shell, а також румунська OMV Petrom та державна НАК «Надра України».

Але із захопленням Криму РФ консорціум вийшов з проєкту. Потенційний видобуток газу на цій площі міг скласти до 10 млрд кубів на рік.

Єдиною компанією, що розробляла український шельф Чорного та Азовського морів була дочка Нафтогазу – Чорноморнафтогаз. Вона оперувала чотирма самопідйомними буровими установками (СПБУ).

Дві з них – «Сиваш» і «Таврида» – були побудовані ще в 1979 та 1995 роках відповідно на заводах в Баку та Архангельську для Чорноморнафтогазу.

Інші дві – «Незалежність» і «Петро Годованець» були закуплені Нафтогазом у 2010—2012 роках за $800 млн, коли міністром енергетики був Юрій Бойко. Це і є славнозвісні «Вишки Бойка».

В 2012 році Чорноморнафтогаз розпочав розробку Одеського родовища – на захід від Кримського мису Тарханкут.

Втім, всі 4 СПБУ були захоплені росіянами в 2014 році. Згідно інформації українського Чорноморнафтогазу, з 2014 по 2017 рік включно окупанти незаконно видобули близько 3,5 млрд кубів газу з Одеського родовища.

Дані з видобутку на захоплених росіянами активах Чорноморнафтогазу не оприлюднюються.

Агресія російського військового флоту – головний ризик під час дослідження українського шельфу, Фото: iz.ru

ЩО ЗАВАЖАЄ РЕАЛІЗАЦІЇ ШЕЛЬФОВОГО ПРОЄКТУ

Як видно зі спроб українського уряду опанувати видобуток вуглеводнів на шельфі, єдиною вдалою спробою до захоплення Криму РФ була робота саме державної компанії – Чорноморнафтогаз.

Але попри політичні ризики, які заважали реалізації УРП в минулі роки, сьогодні з'явились нові – військові та економічні.

Проблеми, що ускладнюють видобуток на українському шельфі

1. Потенційна агресія з боку Росії

Це найбільша проблема. РФ, яка окупувала Крим, також може претендувати на чорноморські нафтогазові ділянки. Частина українських ділянок знаходиться у безпосередній близькості до анексованих Росією територій.

Політики Росії уже висловлювали свої претензії на шельф. Так, депутат Держдуми РФ Міхаіл Шерємєт заявив, що «РФ буде запобігати будь-яким спробам України видобувати газ біля берегів Криму».

Втім, ніякої офіційної демаркації морського кордону не існує. Тому «біля берегів Криму» РФ може трактувати по різному.

Через це потенційні інвестори вимагають підтвердження, що працювати на українському шельфі – безпечно.

2. Падіння цін на газ

З початку 2019 року почався тренд на падіння цін на природний газ. Він посилився через теплу зиму 2019—2020 року та пандемію COVID-19.

Трохи більше ніж за рік ціни на газ впали з 12 тис. грн за тисячу кубометрів до менше 4 тис. грн за тисячу кубометрів.

Потім ціни трохи відскочили. Але тренд на здешевлення вуглеводнів залишається глобальним.

Через це економічна вигода проєкту потребує додаткового аналізу і підтвердження. Може статись, що інвестиції, необхідні для видобутку газу на шельфі, не відіб'ються при продажах видобутого ресурсу.

Економіка проєкту буде залежати від розвіданих запасів та обсягів видобутку.

3. Недовивченість шельфу

Саме з розвіданими запасами є питання. Аби оцінити ресурсні можливості шельфу необхідно виконати ряд заходів: провести сейсморозвідувальні роботи, пробурити пошукові свердловини.

Наявної геологічної інформації по морських ділянках наразі недостатньо для формування реалістичних прогнозів щодо потенційних ресурсів.

За даними Держгеонадр, до теперішнього часу шельф Чорного моря освоєний лише на 4% — 5%. Відповідно, для інвесторів ускладняються розрахунки повернення інвестицій.

Якщо у 2012 році цей ризик був прийнятним для міжнародних компаній, то сьогодні він значно посилився російською агресією та негативною ринковою кон’юнктурою

НОВА ІСТОРІЯ ШЕЛЬФУ

Ділянка «Дельфін»

У березні 2019 року своєю постановою №271 Кабмін Володимира Гройсмана оголосив конкурс на УРП при розробці ділянки «Дельфін». Прогнози запасів вуглеводнів в межах цієї ділянки робити складно. Але по аналогії із сусідніми ділянками річний видобуток може сягати 2 — 5 млрд кубів.

В липні того ж року переможцем була оголошена компанія Trident Black Sea Іллі Пономарьова, екс-депутата Держдуми РФ, який отримав українське громадянство.

Великого інтересу серед світових енергетичних гігантів – Exxon Mobil, Shell, Chevron або British Petroleum – як це було в 2012 році, конкурс не викликав, зважаючи на перелічені негативні фактори.

Вже у вересні 2019 року, новий уряд Олексія Гончарука відмінив конкурс через підозри щодо зловживань під час його проведення.

Уряд дозволив Нафтогазу досліджувати шельф

Повертаємося до нещодавнього рішення Уряду, відповідно до якого Нафтогаз може без конкурсу розпочати вивчення морських ділянок в українській акваторії Чорного моря.

Після надання позитивного рішення Держгеондар, Нафтогаз планує зробити дерискінг (derisking, зниження ризиків): провести 3D-сейсмічні дослідження, які дадуть додаткову інформацію щодо ресурсів вуглеводнів та глибини їх залягання.

Розпочати геологічні і сейсмічні дослідження Чорноморського шельфу Нафтогаз планує саме в межах ділянки Дельфін та Скіфської площі.

Після дерискінгу умови участі у проєкті та ресурсний потенціал ділянки будуть набагато прогнозованішими.

Відповідно, Україна зможе або запросити міжнародних партнерів, досвід та репутація яких знизить ризики «замороження проєкту», або залучити інвестиції в проєкт.

Це може бути УРП з іноземними компаніями для залучення додаткових коштів і технологій, але на етапі розробки вже підтверджених запасів газу.

Морська бурова установка Gloria румунської компанії OMV Petrom, що була виведена з експлуатації в 2019 році після 40 років роботи, Фото: business-review.eu, квітень 2019 року

ЯК ІНШІ КРАЇНИ ВИДОБУВАЮТЬ ГАЗ В ЧОРНОМУ МОРІ

На сьогодні шельф Чорного моря так чи інакше опановують майже всі держави регіону. Крім РФ, яка оперує захопленими українськими СПБУ, його активну розробку здійснюють Туреччина та Румунія.

Також розвідку веде Болгарія. В 2020 році конкурс на розвідку в межах власної ділянки Чорного моря провела і Грузія.

ТуреччинаУряд Туреччини у 2012 році залучив до дослідження, розвідки та буріння шельфової ділянки державну компанію Türkiye Petrolleri Anonim Ortaklığı (TPAO).

У 2013 році уряд забезпечив придбання сейсмічного корабля за $130 млн. У 2018 році – придбання установки для глибоководного буріння за $500 млн.

Для створення сприятливих регуляторних умов Туреччина прийняла необхідні зміни до законів, що стосувалися можливості отримання ліцензії іноземними компаніями, розширення термінів ліцензій для розвідки, зниження податку на прибуток тощо.

Результат – у серпні 2020 році державна компанія заявила про відкриття одного з найбільших родовищ у Чорному морі із запасами газу 405 млрд кубів – родовища Сакар’я (Sakarya).

Газ виявлений на глибині 2,1 км. Виробнича потужність, за прогнозами, становитиме 2,5 — 20 млрд кубів газу на рік.

У жовтні президент країни Реджеп Ердоган заявив, що останні результати досліджень дозволили збільшити обсяги запасів до 405 млрд кубів газу.

На початку листопада турецьке судно Fatih почало буріння в районі пошукової свердловини «Тюркалі-1».

Для порівняння, згідно даних Enerdata, в 2019 році Туреччина спожила 45 млрд кубів газу. Майже весь необхідний для себе обсяг газу Туреччина імпортує.

РумуніяУ 2012 році румунська компанія OMV Petrom і ExxonMobil, що входить у «велику енергетичну шістку» світових лідерів, відкрили на той момент найбільше в Чорному морі родовище Нептун із запасами газу до 84 млрд кубів.

OMV Petrom на 20,6% належить румунському уряду. Мажоритарний пакет акцій утримує австрійська корпорація OMV Group.

У свою чергу, OMV Group заснована державним австрійським холдингом OBAG, який виконує функції Фонду національного благополуччя та інвестиційним фондом Mubadala Capital з Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ).

У 2008—2016 роках компанії провели великий обсяг 3D-сейсморозвідки та пробурили вісім пошукових свердловин. Більшість з них дали впевнений приплив газу. Очікується, що видобуток газу може сягнути 6,3 млрд кубів рік.

Бурова установка румунської компанії OMV Petrom в Чорному морі, Фото: romania-insider.com

Родовище Нептун (Neptun Deep), яке розробляє Румунія, межує з ділянкою «Дельфін», яка знаходиться в акваторії української частини Чорноморського шельфу.

Румунія має ще одну потенційну ділянку – мілководний блок Мідія, в межах якого відкрили родовища Ана і Доіна з ресурсами 320 млрд кубів газу.

Планується, що вже найближчим часом там розпочнеться промисловий видобуток газу обсягом близько 1 млрд кубів рік.

У 2015 році державна румунська компанія Romgaz (70% належить румунському уряду) спільно з російським Лукойлом відкрили в Чорному морі родовище Ліра із запасами 30 млрд кубів газу.

Перспективи видобутку на цьому родовищі сягають близько 1 млрд кубічних метрів газу на рік. Глибина моря в межах ділянки становить від 0,3 до 1,2 км.

Для порівняння, згідно даних Enerdata, в 2019 році Румунія спожила 12 млрд кубів газу. З них імпортовано більше 3 млрд кубів.

БолгаріяВ 2012 році Болгарія провела конкурс на розробку шельфового блоку Хан Аспарух (Han Asparuh).

Переможцем став консорціум, в який увійшли іспанська компанія Repsol, що входить в десятку найбільших енергетичних корпорацій світу, французька Total, що входить у «велику енергетичну шістку» та вже згадана румунська OMV Petrom.

В квітні 2019 року Repsol разом зі світовим гігантом Shell та австралійською енергетичною компанією Woodside Energy почали розробку ще одного проєкту на болгарському шельфі – блоку Хан Кубрат (Khan Kubrat).

Грузія

В червні 2020 року урядом Грузії було завершено конкурс на розробку блоку II у чорноморському офшорному районі країни. Переможцем стала все та ж румунська OMV Petrom.

Источник censor

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code