Як Уряд витрачатиме гроші України у виборчий рік

Перегляди: 69

Другий рік поспіль Уряд хвалиться дотриманням графіка підготовки, подачі та ухвалення бюджету. Звичка правильна, однак швидкість – не завжди супутник якості.

650x437 (3)

А якщо йдеться про фінансовий план життя країни на рік, у якому відбудуться президентські та парламентські вибори, виважений підхід до формування та аналізу бюджету має бути дотриманим стосовно кожного рядка доходів та видатків

Утім, надмірна чесність і виваженість у бюджетному плануванні – перепона на шляху до піар-перемог Уряду. Ось лише декілька фальшивих «перемог», які розбиваються об реальні показники:

  • Прем’єр-міністр Володимир Гройсман другий рік поспіль говорить, що сукупний центральний і місцеві бюджети перевищують трильйон гривень, а наступного року зростання дохідної частини бюджету відбудеться на 9,9% у порівнянні з 2018. Це міф. Бо насправді таким вражаючим бюджет виглядає лише у гривневому еквіваленті, а дохідну частину візуально збільшує інфляція і девальвація національної валюти.
  • Українцям говорять, що пенсії, які зросли цього року, будуть зростати і у наступному. Так, вони збільшаться на незначні суми, які не будуть відчутними через інфляцію. Проте через такі передвиборчі підвищення Уряд пішов на збільшення дефіциту Пенсійного фонду на 27 мільярдів гривень, хоча ще рік тому Прем’єр переконував, що дефіцит не зростатиме як мінімум три роки.
  • Урядовці говорять, що велика і мала приватизація державних підприємств надасть нові можливості для ефективного розвитку державних підприємств і суттєво поповнить бюджет. Насправді реальність інша: у бюджеті-2018 запланували 21,3 млрд грн надходжень від приватизації, проте за січень-серпень надійшло всього 75,2 млн грн.

Аби бюджет-2019 «зазвучав» дванадцятьма нулями, потрібно $34 млрд. Саме стільки становить бюджет України в доларовому еквіваленті за курсом, закладеним у бюджет (29,4 грн/дол).

Купівельну спроможність гривні влада традиційно перебільшує: у 2018 році Кабмін заклав до бюджету показник інфляції 9%. Наразі він складає 11,7. Якою по факту буде інфляція 2019 року сказати важко, але, судячи з того, що Кабмін закладає 9,9%, очікується її підвищення.

Основну ставку в 2019 році Уряд робить на ПДВ на ввезені в Україну товари. Заплановано, що цей податок поповнить бюджет на 339 млрд грн. Простими словами, замість розвитку економіки та збільшення експорту влада пропонує збільшувати імпортозалежність.

Дохідна частина цьогорічний бюджету, до речі, теж базується саме на податку на ввезені в Україну товари – це третина доходів. Наслідки не забарились: негативне сальдо торгівельного балансу вже зараз складає понад $2 млрд, а обсяг імпорту-2018 має збільшитись на 9,1%.

Національний виробник урядовців теж не цікавить. Це яскраво демонструє збільшення акцизів на вироблені в Україні товари на 14,5% (до 89,4 млрд гривень).

Традиційно більше уваги прикуто до витрат. Видатки, сформовані владою на виборчий рік, демонструють: влада впевнено готується до виборів. Збільшується фінансування МВС, ГПУ та СБУ.

2017 (млрд грн) 2018 (млрд грн) 2019 (млрд грн) % зростання відносно 2017
МВС 54,8 65,9 82,3 50,10%
СБУ 6,7 7,6 9,4 40,20%
ГПУ 5,8 6,7 7,1 22,40%
Державна судова адміністрація України 8,6 13,4 13,6 58,13%

Закладена в минулому році сума видатків на МВС була найбільшою за всю історію України, але Уряд б'є власні рекорди, і в 2019 закладає ще на 25% більше.

Збільшується фінансування підрозділів Нацгвардії, які охороняють спокій Банкової та урядового кварталу. Не секрет, що вже сьогодні нацгвардійці екіпіровані краще, аніж військові, що боронять державу на передовій.

Виникає питання: яка армія у пріоритеті для влади? Та, що охороняє спокій українців чи внутрішня, яка зможе знадобитися наступного року під час виборів?

Видатки на Генеральну прокуратуру знову зростають. Минулого року вони збільшилися на 16%, цього – ще на 6%. І це відбувається у той час, коли в ході реформи функції прокуратури скорочуються.

Фінансування Служби безпеки України в 2018 році збільшилось на 13,4%, у 2019 році відбудеться збільшення ще на 24%. Немає сумнівів у важливості роботи спецслужби під час війни.

Проте, на жаль, сьогодні попри гучні заяви влади про зменшення тиску різних правоохоронних органів на бізнес, в СБУ продовжують функціонувати економічні підрозділи, що «кошмарять» вітчизняний бізнес.

Бюджет має ліміти, тому, аби комусь збільшити, в когось треба забрати. Забрати так, щоб було непомітно і не очевидно. Звичайно, пенсіонерів як вагому частину електорату чіпати не стануть. Скоріш за все, у виборчому 2019-му році пенсії очікує ще одне незначне підвищення.

Підстави так вважати є, адже Уряд, переконуючи, що дефіцит Пенсійного фонду (ПФ) залишиться незмінним у найближчі три роки, збільшує його на 27,5 млрд грн. Дефіцит ПФ збільшився до рекордних 166,5 млрд грн, тож ще одному підвищенню, яке швидко з'їсть інфляція, бути.

Фінансова допомога у кредитуванні придбання молодіжного житла меншає щороку.

На тлі розмов про те, як долати трудову міграцію і мотивувати молодь залишатись в Україні, влада зменшує часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво та придбання житла з мізерних 35,4 млн грн до 27.

Зате гучно піаряться і Прем'єр, і Президент на роздачі квартир родинам військовослужбовців. При цьому на придбання квартир військовослужбовцям ЗСУ в 2019 році виділять лише 857 млн грн – це навіть менше, ніж минулого року.

Урізання субсидій влада замаскувати не змогла. У 2019 році субсидії планують профінансувати у меншому обсязі – 55 млрд грн проти цьогорічних 71 млрд грн. І це попри можливе підвищення цін на газ.

Уряд ще навесні зробив крок до зменшення кількості субсидіантів, прийнявши постанову щодо нових норм нарахування субсидій. Намір – скоротити кількість субсидіантів на 15-20% до кінця року.

Тобто замість впровадження якісних програм енергоефективності (на «теплі кредити» в бюджет закладено всього 400 млн грн при потребі у 5 млрд грн за оцінками державного агентства з енергоефективності), замість прозорого тарифоутворення та монетизації пільг, влада йде найпростішим шляхом, який, на жаль, є вироком для вразливих верств населення.

Такий безвідповідальний підхід до формування доходів та видатків посилюється ще однією, чи не найбільшою проблемою бюджету – колосальним державним боргом.

Сукупно він складає $74,85 млрд, з них $26,84 млрд – внутрішній борг, $37,87 млрд – зовнішній, $10,14 млрд – гарантований державою борг. Мінфін порушує розроблені ним же графіки скоріше, ніж встигає затверджувати.

Так, наприкінці серпня Уряд зробив позапланове запозичення розміром $725 млн під 9% річних. Згідно з графіком на погашення і обслуговування боргу в 2019 році мало бути виділено 388 млрд грн, а в проекті бюджету на 2019 рік закладено вже 417,5 млрд грн.

Більше того, з року в рік дефіцит бюджету безпідставно збільшується, а відповіді на питання з чого його погашати, немає. Навпаки: видаткова частина збільшується швидше, аніж дохідна. У наступному році її розмір складе 252,9 млрд гривень.

І це відбувається у той час, коли за даними Рахункової Палати, обсяг невиконання плану доходів загального фонду бюджету за січень-вересень цього року становить 17,2 млрд гривень.

Демонстрація пріоритетів наштовхує на відповідні висновки: Уряд не має і не планує втілювати в життя довгострокові стратегії. Його політика – корострокова.

А бюджет, як її найкраща ілюстрація, – це класичний бюджет «проїдання», який піар-стратегії формує на папері, а вирішення реальних проблем залишається «на потім».

Источник Цензор

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code