Злодійська маржа тюремників. Як заробляють на зеках

Перегляди: 169

Як думаєте — скільки тюремники  заробляють на постачання їжі для зеків, якщо: заморожену яловичину в блоках вони купують по 133 гривні за кілограм величезним оптом (всього на 22 мільйони)

419228

Тоді як на базарі та в магазині охолоджену телячу вирізку можна купити в роздробі практично за такою ж ціною? Разні крупи — пшонку, перловку, ячмінну — зекам купують величезним оптом (всього на 10 мільйонів гривень) за 19 гривень за кіло, а в роздрібному магазині будь-яку з цих круп можна купити в півтора-два рази дешевше?

Муку першого сорту величезним оптом (всього на 6 мільйонів) беруть за роздрібною ціною борошна вищого сорту? При цьому фірми постачальники зареєстровані на самих тюремників! Ось правда — допоможіть порахувати злодійську маржу, пише видання НАШ ГРОШ.

І це ж ми ще не говоримо про якість. Ну коли під виглядом м’яса зекам привозять червиве месиво, а замість капусти — гнилу гниль по магазинним цінам

Тюремники знову замовили яловичину і крупи дорожче від ринку та інших силовиків

Читайте также: Суд отказался вернуть бывшего крымского депутата в тюрьму
ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» Мін’юсту 4 листопада за результатами відборів по рамкових угодах уклала три угоди про закупівлю харчів загальною вартістю 37,29 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

ТОВ «Кариота» за 21,91 млн грн. до кінця року поставить 165 т замороженої яловичини першого сорту першої категорії на кістках у блоках за ГСТУ 46.019-2002 або техумовами з не гіршими показниками по 133 грн. за кілограм.
У вересні військова частина 1471 ДПСУ замовила заморожену яловичину першого сорту в блоках за тим же ГСТУ 46.019-2002 у півтора раза дешевше – по 85 грн./кг. Інші дві угоди частини передбачали ціни 76-79 грн./кг без ПДВ. З урахуванням податку це становить 92–95 грн./кг, що майже в півтора раза дешевше від нинішньої договірної ціни тюремників.

Крім того, за даними моніторингу МінАПК, 30 жовтня середня ціна м’яса великої рогатої худоби від виробників становила 97 грн./кг, що на третину дешевше. Держкомстат у вересні показує середню споживчу ціну яловичини 143 грн./кг, але вона роздрібна.

У квітні 2019 року дирекція замовляла «Каріоті» таку яловичину майже за нинішньою ціною – по 130 грн./кг. Тоді це було в середньому на чверть дорожче від цін ДПСУ.

ТОВ «БМ-Консалтинг» на 9,76 млн грн. замовили 518 т різних круп за однаковою ціною 18,84 грн. за кілограм. Зокрема пшеничну, перлову, ячмінну та кукурудзяну.
Зараз у супермаркеті «Метро» перловку можна купити дрібним гуртом по 11,90 грн./кг, кукурудзяну крупу – по 13,38 грн./кг, пшеничну крупу – по 14,50 грн./кг, а ячмінну крупу – по 15,63 грн./кг. Це від чверті до півтора раза дешевше, проте не враховує доставку.

У жовтні військова частина 3014 Нацгвардії (Одеса) замовила перловку по 10,08 грн./кг, кукурудзяну крупу – по 14,70 грн./кг, пшеничну крупу – 11,04 грн./кг, а ячмінну крупу – по 10,56 грн./кг. Ціни від чверті до півтора раза нижчі, причому включають доставку.

Торік тюремники теж купували крупи дорожче від «Метро» та інших замовників.

ТОВ «Укральянспродукт» за 5,62 млн грн. поставить 520 т пшеничного борошна першого сорту по 10,80 грн. за кілограм.
Зараз у відкритих джерелах за такою ціною можна знайти краще борошно вищого сорту в роздріб або дрібним гуртом від десяти кілограмових пачок, але без врахування доставки.

Продукти оплачуватимуть протягом 60 банківських днів після поставки у тюрми по всій Україні до кінця цього року. Забезпечення виконання договорів становить 5% вартості.

Сума угод на 4% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель у 38,86 млн грн.

В окремих відборах також брали участь інші учасники рамкових угод, а саме ТОВ «Ес Енд Ей Груп», ТОВ «Фінінтертехнологія», ТОВ «Дніпро Рівер Груп», ТОВ «Емі Он».

Засновниками київської «Кариоти» є кияни Олександр Горбовський та Ігор Анатолійович Мироненко, народжений у 1966 році в Сумській області. Мироненко раніше був прописаний у Сумах по вул. Роменська, буд. 110, кв. 17, де знаходиться ДУ «Сумська виправна колонія (№116)», начальником якої він працював у 2000-их роках.

Нагадаємо, поліція Запорізької області із 2018 р. веде кримінальну справу проти фірм «Кариота», «Дніпро Рівер Груп», «Емі Он» і «Фінінтертехнологія». На думку слідства, вони закуповують курятину значно нижчої якості, яка не відповідає чинним санітарно-епідеміологічним нормам і встановленим договором умовам, та поставляють у державні організації та установи. Після перемоги на тендерах і укладення договорів вони подають замовникам довідки із завищеними цінами харчів, тоді як ринкові ціни не змінюються.

Маріупольською «БМ-Консалтинг» володіє та керує киянин Олександр Карабач. У 2017 році він звільнився з посади головного спеціаліста Державної пенітенціарної служби (нині ДКВС), а його дружина Ірина Карабач є головним спеціалістом Вищої ради правосуддя.

За даними системи «YouControl», раніше власником був тодішній директор Володимир Дем’яник, а до того – Володимир Славов, за якого директором був Дмитро Кураса.

Столичним «Укральянспродуктом» володіє та керує киянин Олександр Гончарук.

Тільки для своїх

Для всіх тюрем України продукти закуповують централізовано, і лише в деяких випадках докуповують харчі на місцях, зазначає «Слідство.Інфо«. З 2017 року цим опікується спеціально створений орган — Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). Відомство закуповує м’ясо, рибу, цукор, крупи, борошно, а також олію і консерви.

Протягом неповних трьох років свого існування, новий орган провів торги із закупівлі харчів на 4,8 мільярди гривень. Майже всі ці гроші поділили між собою сім компаній, прямо чи опосередковано пов’язаних між собою. Одна з цих семи  — згадувана нами раніше “Фінінтертехнологія”.

Перелік компаній-переможців, які виграли найбільшу частину тендерів на закупівлях харчів для українських тюрем

Усі ці фірми заробляють переважно саме на тюремних торгах, тобто оперують бюджетними грошима. Цікаво, що чотири з них, як довідалося “Слідство.Інфо”, фігурують у кримінальному провадженні щодо змови під час постачань продукції до колоній.

Дві з цих компаній — “Фінінтертехнологія” і “Кариота” — можуть бути пов’язані з родиною впливового екссиловика. Як з’ясували журналісти “Наших грошей”, до цих компаній має стосунок Марина Ставська. Вона — людина не надто відома, а от її чоловік Андрій Кміта — колишній працівник Служби безпеки України. За часів президентства Януковича він очолював департамент, який опікувався питаннями економічної безпеки. Журналісти з’ясували, що сім’я колишнього високопосадовця має чималі статки: в елітному Козині.

Решта фірм-конкурентів, які отримують бюджетні кошти на харчування ув’язнених, теж мають певні спільні риси. Аналітик публічних державних закупівель DoZorro Ярослав Пилипенко зауважив, що переможці завантажували тендерну документацію того ж самого дня і певні дані у ній схожі між собою. Крім того, деякі конкурсанти отримували сертифікати у тих самих установах.

“За сукупністю критеріїв ми можемо говорити, що тут може бути потенційна змова. Факт цього може встановити лише АМКУ (Антимонопольний комітет — РЕД.) та суд”, — пояснив експерт.

На зв’язок може вказувати й те, що у своїх тендерних пропозиціях ці компанії нерідко встановлювали майже однакову ціну — із різницею в кілька копійок. Експерт “Ліги антитрасту” Олег Машин, який раніше працював у Антимонопольному комітеті (АМКУ), заявляє, що це може свідчити про узгоджені дії фірм. На його думку, це є підставою для детальнішої перевірки АМКУ на предмет змови цих компаній.

“Це не може пояснюватися випадковим збігом і може свідчити про погодження цими учасниками тендерів своєї поведінки, — пояснив Машин. — Тобто у даному разі наявні ознаки антиконкурентних узгоджених дій, а саме — систематична спільна участь у торгах та особливість формування розрахунку цінової пропозиції”.

Источник antikor

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code