Звана «вечеря» на двох у тюрмі

Перегляди: 288

Наступна схема показує, як на тендерах тюремників дощем сипляться сотні мільйонів

Дві фірми «Тесткабель» і «Лекка» цьогоріч натендерили на поставках харчів для ув’язнених чверть мільярда. При цьому минулорічні фаворити і нинішні суперники лишилися за бортом.

«Тесткабель» узагалі не вигравав торгів на стороні, «Лекка» ж єдиний раз «зрадила» Державній пенітенціарній службі (ДПтСУ), відхопивши у Держрезерву 15,70 млн грн.

А тепер сама «картина маслом» та іншими продуктами. Щоб «оцінити красу гри», достатньо розглянути одну закупівлю – наприклад, риби.

У листопаді тюремники оголосили двоступеневі торги, але невдовзі тендер відмінили через реформу тюремної служби. Мовляв, не знаємо, скільки нам треба, тому й купувати не будемо.

Антимонопольний комітет не перейнявся цими доводами і на вимогу «Лекки» та «Тесткабелю» поновив тендери. Туди прийшло дев’ять компаній – вибирай досхочу. Ба ні, ДПСУ викинула всіх до єдиної та вдруге відмінила торги.

Причини відхилення майбутніх переможців були висмоктані з пальця і прямо суперечили тендерній документації.

У фінансовій звітності «Тесткабелю» за перший квартал тюремники знайшли «мінусові» показники, які за їхніми ж вимогами не були перепоною для участі в тендері. Причепились і до договору суборенди складів у ТОВ «М’ясна лінія», підписаного раніше договору оренди із власником ВАТ Київський «КЕМЗ Дарницький» (це питання пролонгацій регулярних угод), хоча умовою була лише дійсність на дату розкриття.

А от у «Лекки» строк оренди складів і холодильників спливав через два дні після розкриття. Відтак її викинули за відсутність інформації про переукладання чи продовження договору, що теж офіційно не вимагалося.

Натомість решту сім учасників вигнали формально «за діло»:

  • банківські довідки і санітарні паспорти на автотранспорт, прострочені «завдяки» перенесеному розкриттю;
  • різноманітні причіпки щодо «відповідності господарської діяльності учасника вимогам Закону України«Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;
  • медичні книжки старого зразка;
  • не завірені нотаріально папери;
  • прострочений договір про дератизацію і дезінфекцію тощо.

АМКУ не став розглядати скарги відфутболених фірм, бо вони не оскаржували власне відміну торгів. А от наші щасливчики чудово знали, як саме треба було жалітися. Колегія визнала їхнє відхилення неправомірним та скасувала відміну торгів.

«Торговий дім «Нерей» ненадовго домігся судової заборони проводити розкриття та оцінку пропозицій першого етапу закупівлі риби. Проте апеляційний суд зняв заборону, дбаючи про права «Тесткабелю» і «Лекки», уже запрошених на другий етап. Адже рішення про його призначення ніхто не оскаржив.

Відтак у другому раунді «Лекка» і «Тесткабель» зустрілися віч-на-віч і спокійно розділили п’ять тендерів на чверть мільярда.

Здавалося б, і зеки ситі, й антимонопольники праві, і підрядники задоволені. От тільки запашок неприємний, причому зовсім не від риби.

І що характерно, в тюрмі все як завжди. Наприклад, у 2013 році «Візит» так само прокотили після акцепту заради донецької фірми «Сінтезпродсервіс». Тоді у тренді був Донецьк.

Не те, щоб ми ратували за «Візит». Не так давно головного тиловика Нацгвардії Святослава Манжуру піймали на хабарі від директора «Візиту» Руслана Березка, чия дружина та теща були записані власниками фірми. І хоч зрештою у тюрму не сів ні хабарник, ні хабародавець, однак на репутації залишилось мало світлих плям.

Ну і насамкінець про організаторів дійства.

За Януковича ДПСУ очолював Олександр Лісіцков. Невдовзі після Майдану він пішов у відставку, а його наступник Сергій Старенький просидів у кріслі всього кілька місяців – до втечі з-під варти екс-нардепа Олександра Шепелева.

Торік у серпні Кабмін призначив Володимира Палагнюка. У новинах прес-служби ДПСУ він востаннє згаданий наприкінці квітня. Від початку травня обов’язки голови виконує перший заступник Палагнюка – Петро Лейковський. А от у держреєстрі взагалі не вказано, хто нині керує тюремниками. І тільки тендерна винахідливість тюремників лишається незмінною.

Анна Сорока, «Наші гроші»

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code