Звільнення, погрози і прийняття закону. Як переслідують антикорупціонерів в Україні

Перегляди: 217

Починаючи з 2017 року українські активісти-антикорупціонери відчули потужний опір. Журнал Новое Время назвав основні способи тиску і переслідування, з якими вони стикаються

57_main_ukr

Співробітники Центру протидії корупції

Звільнення

У випадках, коли це можливо, антикорупціонерів просто звільняють. Саме це сталося із заступником генпрокурора Віталієм Каськом, який був одним з тих, хто ще влітку 2015 року розкрутив справу «діамантових прокурорів», яка показала, що хабарники знаходяться на вищих посадах в Генпрокуратурі.

Звільнили і ще одного заступника генпрокурора — Давида Сакварелідзе.

У Генпрокуратурі заявили, що він грубо порушив правила прокурорської етики, втручався в службову діяльність іншого прокурора, паплюжив працівника прокуратури, не виконував свої обов'язки і неналежно їх виконував, на нього скаржилися народні депутати Сергій Ківалов, Дмитро Голубов, Олександр Пресман і Євген Дейдей, а також Сакварелідзе нібито ввів в оману СБУ, вказавши в анкеті неправдиві відомості і був недопущений до держтаємниці: не вказав, що є громадянином іншої держави і скільки часу, написав, що живе в адміністратівній будівлі Одеської області.

У відповідь сам Сакварелідзе заявив, що «прокурорську етику» він порушив у розумінні прокурорів, для яких вона полягає в корупції і круговій поруці, з чим він боровся, один з народних депутатів, які скаржилися на нього — «хакер і міжнародний шахрай», другий — «головний апологет сепаратизму і руского мира в Одесі», третій — «один з головних контрабандистів в Одеській області», четвертий — «раніше чотири рази судимий за тяжкі злочини».

Відповідні звинувачення в корупції

Один з популярних способів дискредитації антикорупціонерів — звинувачення в корупції їх самих.

Саме це сталося з депутатом Сергієм Лещенком, який регулярно розкривав різні схеми найближчих соратників глави держави. У відповідь він отримав найпотужнішу медійну кампанію, приводом для якої стала купівля парламентарієм квартири в центрі Києва. Навіть пройшовши через перевірки спецорганів, Лещенко продовжує відчувати на собі негативний вплив тієї історії.

Крім того, ще в 2016-му ГПУ, якою тоді керував Віктор Шокін, звинуватила громадську організацію Центр протидії корупції у привласненні коштів уряду США, які нібито призначалися на реформу органів прокуратури.

Справу закрили через відсутність складу злочину. Але розслідування дозволило правоохоронцям отримати закриті дані про фінансовий стан центру. Вони і стали предметом постійних маніпуляцій в медіа та соцмережах, запевняє Віталій Шабунін, голова правління ЦПК.

Зокрема, про ЦПК знімали маніпулятивні фільми про нібито недобросовісне використання коштів і казкові доходи активістів. Один з них, знятий громадською організацією Національний інтерес, прямо в парламенті продемонстрував Павло Пинзеник, депутат від фракції Народний фронт (НФ).

Погрози

Ще одна форма протидії антикорупціонерам — це погрози, зокрема за підтримки правоохоронних органів або навіть з боку самих правоохоронних органів.

Так депутат, Київради від Самопомочі, що займається проблемою незаконних забудов у столиці, Ольга Балицька розповіла НВ, що одним недільним весняним ранком під вікнами її будинку група якихось людей влаштувала театралізовані похорони.

Причому «ховали» саму Балицьку. «Стояла труна з моєю фотографією, і цілу годину великий оркестр з траурним маршем мене» відспівував", — згадує депутат. — До цього було всяке, але щоб приходили і погрожували смертю — це вже занадто".


Депутат Київради від Самопомочі Ольга Балицька/Фото: Наталія Кравчук/НВ

Депутат Київради від Самопомочі Ольга Балицька/Фото: Наталія Кравчук/НВ


Причому організатори акції напередодні отримали офіційний дозвіл на її проведення у міської влади і їх охороняла поліція Печерського району.

Коли згодом депутат від Самопомочі зажадала притягти учасників «дійства» до відповідальності за погрозу вбивством, прокуратура заблокувала слідство. І наказала самій Балицькій пройти психологічну експертизу. Причому зробити це не раніше 2018 року.

Крім того, представники різних органів влади тепер все жорсткіше реагують на журналістські розслідування.

З цим зіткнулися, наприклад, репортери програми Схеми: корупція в деталях, коли в червні готували сюжет про дорогі автомобілі співробітників СБУ. За півгодини до ефіру до редакції надійшов лист від Олени Гітлянської, начальника управління СБУ з взаємодії із засобами масової інформації: автор натякала на кримінальну відповідальність у разі виходу сюжету — нібито журналісти в своїй роботі можуть розсекретити співробітників служби, які вирушають працювати в зону АТО.

Закон про електронне декларування доходів для представників громадських організацій

Те, що боротьба влади з антикорупціонерами носить системний характер, демонструє прийняття в Раді закону про електронне декларування доходів представниками громадських організацій.

Саме цей сектор найбільш активний в справі боротьби з вітчизняними хабарниками і на Заході є однією з основ демократії. Але в Україні депутати вирішили, що громадські працівники повинні бути підзвітні, а президент підписав цей закон.

«Грантоїдів придумали в Росії, щоб дискредитувати громадських активістів. Це не українське ноу-хау, — говорить глава правління ЦПК Віталій Шабунін. — А потім точно так же прийняли документ, який практично знищив громадський сектор».

Український закон виявився навіть гіршим за російський, кажуть активісти: в Росії звітують юридичні особи, а в Україні — ще й фізособи, причому з перспективою кримінального переслідування.

Порошенко пообіцяв вдосконалити документ, але пакет проектів з його пропозиціями Рада відмовилася навіть включити до порядку денного.

«Акції протесту» і провокації

Крім усього перерахованого вище, активісти стикаються з різними провокаціями і «акціями протесту».

Так, Олександрі Устиновій, заступнику голови ЦПК, влаштували цькування в аеропорту після повернення з відпустки. Причому все «дійство» якісь «активісти» зняли на камеру і виклали в соцмережі.

Шабуніна кілька разів — і теж під відеозапис — провокували прямо біля його будинку: то принесли липову повістку до військкомату, то влаштували пікет.

Коли колеги Шабуніна спробували розібратися, хто стоїть за атакою на центр, то переконалися: мова йде про провладних депутатів з близького оточення президента. За даними ЦПК, Ігор Півень, один з членів правління організації Націнтерес, пов'язаний з неформальними лідерами обох провладних фракцій. Йдеться про екс-нардепа від НФ Миколу Мартиненка, який після гучних корупційних скандалів склав мандат. А також про близького соратника президента Ігоря Кононенка, першого заступника голови фракції БПП.

У ЦПК встановили: Півень був помічником депутата від БПП Сергія Тригубенка, близького до Кононенка. А офіс Націнтересу знаходиться в одній будівлі з центральним партапаратом НФ.

Крім того, в ЦПК впевнені: до цькування центру причетні ГПУ з СБУ. Шабунін вважає, що за організацією акцій проти нього і Устинової стоїть Павло Демчина, перший заступник голови СБУ, який таким чином відреагував на позов ЦПК проти служби з вимогою оприлюднити декларації її керівництва.

«Вони [представники влади] хочуть переключити увагу людей зі своїх декларацій, включити „народну жабу“, — пояснює Ірина Бекешкіна, соціолог, голова фонду Демократичні ініціативи. — Мовляв, дивіться: у нього, виявляється, будинок є, він, виявляється, не на вулиці живе. Ах ось вони які: на антикорупції заробляють!»

На рядових українців ці меседжі діють досить успішно. А ось на Заході ілюзій не мають: там тиск на активістів неодноразово засуджували, причому як в ЄС, так і у США.

Источник Новое время

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code