«В єдності – сила!» Роман Бойко розповів дітям про солдатську дружбу

Перегляди: 2 604

Військовослужбовець «79-ки» Роман Бойко, який 7 місяців провів у зоні проведення АТО, 30 квітня прийшов у гості до учнів Миколаївської ЗОШ №18 з російською мовою навчання. До дітлахів 1-4 класів бійця запросила вчителька Сімборська С. М. Діти засипали його питаннями про враження від війни, і він розповідав. Розказував так, що на обличчях дітей з’являлося не почуття занепокоєння, а лише бажання запитувати й запитувати. Бо це діти, і трагедії, які стаються з провини дорослих, не повинні їх торкатися.

shkola

Пригадуєте розповіді дідуся про Другу світову? А знахідки-скарби на горищі? З таким же захватом діти, які не зовсім розуміють, що таке війна, розглядали уламки міни із кишені Романа! «А на війні страшно?» — «Звісно страшно» — відповідає солдат. «Але комусь страшно стрибати з парашутом, а комусь – з’їсти обід» — жартує вчителька. Клас вибухнув щирим сміхом. Це – діти. Вони не розуміють, що таке війна. Із присутніх малюків цього, напевно, не розумів ніхто, окрім дівчинки в білому светрі: «А я из Донецка. У меня папа – военный». І коли Роман Бойко показував фото українських блокпостів, техніки та своїх бойових побратимів, на фоні захоплених хлопчачих вигуків вона тихенько пояснювала: «А мимо такого блокпоста мы проезжали… А на такой технике мой папа ездил…» А за хвилину – пісенька-гра, веселощі й вона у ролі лисички… Так діти війни вчаться жити по-іншому.

shkola1

Про що просили школярі? Вони хотіли навчитися… стріляти зі снайперської гвинтівки, навіть дівчата мріють влучати в ціль. Звісно, автомата в Романа при собі не було. Але він розказав дітлахам про поведінку зі зброєю, де головне – не направляти дуло на людину та робити, що каже командир. Про такі «хлопчачі» справи усі слухали принишкло… А ще солдат розказав про дружбу – справжню солдатську підтримку, без якої неможливо вижити. Він розповів, що між людьми має бути довіра й готовність іти до друзів на допомогу, адже без цього перемогти неможливо.

shkola2

Проте досвідчений воїн прийшов не лише, щоб говорити, але й самому дечого навчитися. Романові дітлахи заспівали пісню про те, як їжак боїться лисичку, а ще про цвіркуна та двох веселих гусей… Вони вчили Романа грати у свої улюблені ігри та показали прийом «кидок через стегно». Це дійсно виглядало напрочуд цікаво: маленький хлопчик намагається перебороти солдата, а той робить вигляд, що переможений…

shkola3

Чи знають діти, з ким і чому воює Україна? Їхнє уявлення формується під впливом оточуючого світу. «Вони (тобто супротивники) хочуть, щоб у них було країн більше!», «…вони хочуть захопити нашу землю, бо вона гарна!» — так в очах дітей виглядають причини наших бід. І щоб цього більше не допустити, вони збираються бути сильними та здоровими. І вони вже знають, що дружба – це сила, і сила – у дружбі. Що справжня дружба – вона «нерасходливая»… А чому Україна воює? Бо ті, хто на нас напали, «никого не послушались – и по-этому война».

shkola4

 

Якими виростуть ці діти? Все залежить від того, що на майбутнє ми для них підготуємо. Але те, що мають знати і дорослі, й діти – будь-яка війна не може тривати вічно. На зміну грозі завжди виходить сонце. Дай Боже, щоб сонце над Україною зійшло якомога швидше, і ці діти знали про війну лише із чужих розповідей…

Наталя Мілевська

Статистика попереднього сайту:                Перегляди: 197

 

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code