День в СІЗО зарахують за 2 дні позбавлення волі (коментар щодо питань)

Перегляди: 6 579

Зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Такі зміни до ст. 72 Кримінального Кодексу України передбачені Законом України № 838-VIII  "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)", який  був опублікован 23 грудня 2015 року у номері «Голосу України» №242 (246).
Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 24 грудня 2015 року, та застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.
У випадку призначення судом іншого покарання, аніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув'язнення в межах того ж кримінального провадження здійснюється у наступному порядку:
— строк попереднього ув’язнення переводиться у строк позбавлення волі за вказаним вище співвідношенням;
— визначений строк позбавлення волі переводиться у інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного ч.1 ст. 72 КК.
При призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій ст. 72 КК, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.
У строк попереднього ув’язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового
розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
д) перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Суд повинен звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув’язнення, відбутий засудженим в межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання із числа передбачених ч.1 ст.72 КК.
У випадку, якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме відповідно до визначеного першим абзацом цієї частини співвідношення максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу для злочину, у якому підозрюється така особа, така особа повинна бути негайно звільнена судом з-під варти як за ініціативою суду, так і за ініціативою особи, яка звільняється або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається як на стадії судового розгляду кримінального провадження, так і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

Враховуючи значний суспільний інтерес щодо застосування цього Закону, правозахисники розробили короткий коментар щодо питань, які виникають найчастіше.

1. Чи набрав чинності закон?

Так. Закон набрав чинності. Це відбулось 24 грудня 2015 року. 23 грудня його опублікували у Голосі України, а Закон набирав чинності з дня наступного за днем його опублікування.

2. Чи має він зворотню силу?

По суті так, але він застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

3. Чи застосовується він до тих, хто зараз знаходиться (або знаходитиметься у майбутньому) під вартою в СІЗО, після того як щодо них набере законної сили вирок суду?

Ні. У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону він застосовується до всіх осіб, якими покарання не відбуто повністю саме на день набрання чинності цим Законом.
Тобто по суті Закон нагадує одноактну амністію і не застосовуватиметься у майбутньому до тих, стосовно кого вирок не набрав законної сили станом на 24 грудня 2015. Усі, чий вирок набрав законної сили пізніше цієї дати, не підпадають під дію цього Закону.

Іншими словами, Закон застосовується тільки до тих засуджених, які 24 грудня 2015 року продовжували відбувати покарання та утримувались до цього під вартою (по цьому ж вироку).

Разом з тим у разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув’язнення, відбутий особою, у відповідності до встановленого у Законі співвідношення строків перевищуватиме максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений як покарання за злочин, у якому підозрюється особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження. На нашу думку, цей виняток має перспективну силу та може застосовуватись у майбутньому. Справа в тому, що норма, у якій він передбачається, є спеціальною по відношенню до загальної норми щодо застосування закону тільки до засуджених, які  24 грудня 2015 року продовжували відбувати покарання. Більше того інакшого трактування не може бути, адже в такому разі ця норма суперечитиме нормі прикінцевих положень щодо осіб, до яких може застосовуватися Закон. Тому така ситуація вважатиметься колізією та призводитиме до повної неможливості застосування окресленого винятку до незасуджених осіб.

Отже у майбутньому буде недопустимим тримання особи під вартою довше половини максимального строку санкції статті, яка загрожує взятій під варту особі.

4. Звернення до суду

4.1. Хто може звернутися до суду за перерахуванням строку покарання?

а) засуджений; б) члени його сім’ї; в) захисник; г) суду, що виніс вирок (може перераховувати строк за власною ініціативою)

4.2. Як звернутися до суду?

Необхідно надіслати до суду звернення, яке треба називати «клопотання» (див. нижче)

4.3. До якого суду потрібно звертатись?

У законі міститься граматична помилка з цього приводу. Зокрема, у його прикінцевих положеннях (пункті 3) вказується: "Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду".

Як логічно видно, після слова «захисника» та перед словом «суду» пропущено слово «до», що однозначно встановило б, що клопотання подається до суду, що виніс вирок.

Однак чинна редакція вносить неоднозначність з цього приводу. Якщо підходити до її тлумачення формально, то виходить, що вона взагалі не встановлює суду, до якого необхідно звертатись з клопотанням. Так само вона не вказує і суду, за власною ініціативою якого може бути здійснено перегляд строків.

Якщо ж застосувати телеологічне тлумачення (тобто врахувати цілі Закону), то звертатися треба саме до суду, який виніс вирок. Швидше за все практика піде саме таким чином.

___________________________________

П.п.4.3. оновлений 10.02.2016 року.

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ  Листом від 11.01.2016 №223-20/0/4-16 роз’яснив, що клопотання про застосування закону №838-VIII має вирішуватися місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п.2 ч.2 ст.539 Кримінального процесуального кодексу). «Суд, який ухвалював вирок» (.3 «Прикінцевих положень») застосовує закон №838-VIII у період між ухваленням обвинувального вироку та набранням ним законної сили.

Якщо ж клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого тимчасово перебуває обвинувачений (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання із роз’ясненням права та порядку звернення.

____________________________________

4.4. Чи рахується як день за два кожен день перебування у СІЗО?

Ні. Враховується тільки строк до набрання вироком законної сили. Наприклад, перебування засуджених, які залишені у СІЗО для господарського обслуговування, не рахується день за два. Так само не рахується день за два перебування у СІЗО після набрання вироком законної сили, але до моменту етапування для подальшого відбування покарання.

4.5. Що писати у клопотанні про перерахування строку?

/нижче червоним кольором доповнено зміст тексту після «ПРОШУ»/

Нижче подається зразок клопотання до районного суду про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання *

/УВАГА: нижче червоним кольором доповнено зміст тексту після «ПРОШУ»/

____________________________________________________________________

До XXX районного суду

м. _____________

Захисника: XXX, xx.xx.xxxx р.н.,

Адвоката: _________________

Адреса: м. ___________,

пр. _____________, д. __,

корпус ___,офіс ___,

індекс: _________

свідоцтво про право на заняття

адвокатською діяльністю №*** від д/м/р

тел. (0**) ***-**-**

e-mail: *****

Клопотання про зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання

26 березня 2015 року xxxx районним судом м.______________________ було винесено вирок xxx, xx.xx.xxxx р.н., яким його було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді  чотирьох  років шести місяців позбавлення волі.

Термін відбування покарання засудженому XXX, xx.xx.xxxx р.н., рахувався з 17 години 00 хвилин 29 листопада 2014 року, згідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.11.2014 року, також в даний вирок було зараховано період тримання під вартою з 22.07.2013 по 06.08.2013 року.

13 жовтня 2015 року Апеляційним судом XXX області була розглянута апеляційну скаргу обвинуваченого XXX та його захисника адвоката ______ПІБ_______ на вирок XXX районного суду м. ___________    від 26 березня 2015 року, за результатами розгляду якої апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок XXX районного суду м. _____________ від 26 березня 2015 року без змін.

З 24.12.2014 року вступив в силу Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, відповідно до якого судом зараховується строк попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі. Цей закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю. Цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

На підставі викладеного та керуючись Закон України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 № 838-VIII, —

Прошу:

Привести судом вирок у відповідність до положень закону №838-VIII від 26.11.2015, та зарахувати судом строк попереднього ув’язнення XXX, xx.xx.xxxx р.н. у строк покарання за вироком судді XXX районного суду м. _______________ XXX від 26 березня 2015 року, а саме 1 рік 9 місяці та 14 днів.

Додаток:                                                   

1. Копія ухвали Апеляційного суду XXX області від 13.10.2015 року

2. Довідка з XXX установи виконання покарань №XX ДПтС України

__  __  .2016                                                                            ________ПІБ адвоката_______

5. Чи повинна бути перерахована дата можливого умовно-дострокового звільнення?

Так. Оскільки закон встановлює інший порядок обрахування строків покарання, він впливає і на обрахування дати, з якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення. Те ж саме стосується і застосування інших заохочувальних норм Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів. Серед них, наприклад, заміна покарання більш м’яким, переведення з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки, із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки, переведення до дільниці соціальної реабілітації та ін. Крім того, це стосується і строків, які стосуються заохочувальних норм для довічно позбавлених волі осіб. Зокрема, йдеться про переведення до багатомісних приміщень камерного типу та до звичайних жилих приміщень виправної колонії максимального рівня безпеки.

Також перерахунок стосується і строку, після якого допускається повторний розгляд зазначених заохочувальних норм у разі відмови в їх застосуванні.

Адміністрація установ виконання покарань зобов’язана негайно здійснити розгляд питань щодо застосування заохочувальних норм у відповідності до нового перерахунку строків. Засуджені мають право вимагати такого розгляду у разі, якщо у відповідності до нових правил обрахунку строку їхнього покарання вони відбули необхідний строк.

*- клопотання розроблено адвокатом О.С. Шадріним та розміщен у соціальних мережах

____________________

Юрий Барк

по матеріалам  Закон і Бізнес

Tweet about this on TwitterShare on FacebookShare on Google+
5 комментариев
  1. 2 года назад
    • 2 года назад
  2. 2 года назад
    • 2 года назад
  3. 2 года назад

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

code